Іван АНДРУСЯК

 

 

.   .   .

 

собі природа повертає все –

старий асфальт порепаний зі споду

рапаву землю

                          вицвілу свободу

і насолоду

              що ані спасе

ані пробачить мучену відмову

щасливого в невіданні життя

якому мало просто почуття –

воно саме́ відреставрує мову