ћисл≥те!

≤ван јндрус¤к   ѕисати мисл≥те. Ц  .: ‘акт, 2008. Ц 128 с.

”крањнському читачев≥ представл¤ти поета ≤вана јндрус¤ка, напевне, не потр≥бно. јле з≥ зб≥рки Дѕисати мисл≥теФ, до ¤коњ ув≥йшли поез≥њ 2004-2007 рок≥в, можна при необх≥дност≥ почати знайомство з його творч≥стю. јндрус¤к репрезентуЇ вже майже забуту традиц≥ю написанн¤ силабо-тон≥чних в≥рш≥в (хоча ≥ без верл≥бр≥в теж не обходитьс¤). ¬≥н п≥дкреслено цураЇтьс¤ експеримент≥в (власне, нав≥ть назва одного з твор≥в Дћ≥й перший в≥рш, написаний на компТютер≥Ф вигл¤даЇ дещо зворушливо).

Дћисл≥теФ, ¤к наголошуЇ сам автор Ц л≥тера церковнословТ¤нського алфав≥ту (пор¤д з нею у јндрус¤ка ф≥гурують також ДзриФ ≥ Дх≥рФ), л≥тера у написанн≥ зигзагопод≥бна, ¤к ≥ все наше з вами житт¤ (принаймн≥ так стверджуЇ видавнича анотац≥¤). “а й винесена у заголовок фраза Дписати мисл≥теФ також неодноразово трапл¤Їтьс¤ у зб≥рц≥. –азом ≥з тим, будучи схожим на д≥Їслово наказового способу, ≥менник Дмисл≥теФ немовби п≥дштовхуЇ читача до роботи над розум≥нн¤м того написанного, що в≥н тримаЇ у руках. ј поез≥¤ јндрус¤ка ≥ справд≥ примушуЇ замислитис¤ Ц це продукт творчост≥ зр≥лоњ людини, чолов≥ка, батька. “ому јндрус¤к-поет серйозний ≥ печальний. —пектр тем, охоплений зб≥ркою, досить широкий. “ут Ї мотиви традиц≥йного фольклору (Дза байбараком байбарак...Ф), ≥сторичн≥ твори (Дм≥с¤ць вповн≥ Ц а косо...Ф), Ї поетична ≥нтеракц≥¤ ≥з колегами по перу (Дтак починаЇтьс¤ аполл≥нер...Ф, присв¤та јндр≥Їв≥ Ѕондарев≥ ДPavukФ, Дѕисьмо ‘ранковиФ та ≥нше). ™ просто поез≥¤ ¤к гра сл≥в (Дко ли зн≥чевТ¤ а коли зн≥червн¤ / зн≥липн¤ синього зн≥серпн¤ на вод≥ / зн≥вересн¤ медового на празник...Ф). “а найб≥льше у ц≥й книз≥ того, в≥д чого майже в≥дмовилас¤ нин≥шн¤ украњнська л≥тература, але що в л≥тературн≥й традиц≥њ походить аж в≥д фольклору Ц замальовки природи (Досерд¤ вод блакитнородий прут...Ф), на основ≥ ¤ких ≥ вибудовуЇ св≥й внутр≥шн≥й св≥т л≥ричний герой. ” книз≥ можна нав≥ть пом≥тити окрему ДтравТ¤нуФ сер≥ю, до ¤коњ вход¤ть ДƒевТ¤тисилФ, Д„ортополохФ, ДЅезсмертникФ та ≥нш≥ твори з под≥бними назвами. ѕрирода у јндрус¤ка п≥дкреслено жива, молода ≥ рухлива, тож в≥дпов≥дний настр≥й поетовоњ душ≥ передаЇтьс¤ ≥ читачев≥.  нига не набридаЇ, ¤к не набридаЇ контакт ≥з живою природою, св≥же пов≥тр¤, запахи та звуки.

јндрус¤к-природознавець чимось нагадуЇ јнтонича (Да м≥сто ¤нгол≥в Ц село. / там рад≥сть инша Ц там н≥коли / не повертаютьс¤ у поле / з ¤кого сонце не з≥йшлоФ), але в≥дчутно серйозн≥ший, глибший ≥, з дозволу сказати, в≥льн≥ший (Дм≥с¤цеокого крику твого Ц вересень / з-на тонкоњ води Ц не тонкий / Ц не тонеФ). —ловом, мисл≥те, шановн≥ читач≥ Ц ≥ ваша думка зробить в≥льними ≥ вас.

√анна √риценко