≤ван јЌƒ–”—я 

 

 

.†† .†† .

 

ос≥нн≥й л≥с ще трохи посто¤в

з ноги переминаючись на ногу

а пот≥м тихо вийшов до р≥ки

де все ще зелен≥Ї сонна р¤ска

у сивуватих сут≥нках води

 

л≥с поз≥тхав, посто́¤в над водою

≥ жовтим пледом вкрив холодну р¤ску

≥ жовтий берег ковдрою закутав

≥ жовту тишу крадькома здмухнув

≥з павутини пом≥ж осокою

 

тод≥ всм≥хнувс¤ ≥ п≥шов додому

Ц однаково ж р≥ки не переступиш

бо кажуть, що тод≥ рости не буде Ц

а хто прийде до нього навесн≥...