Іван АНДРУСЯК

 

 

.   .   .

 

орда набігає завжди з південного сходу

однаково хто їх веде

– хан ахмет хан янук хан азар –

їм би тільки проскочити степ і здолати велику воду

а далі що київ що галич кишітимуть од татар

 

ні не кримських –

ті стали сумирні аллахобоязні й понурі

їх самих позганяли в холодний золотоординський ясир –

нині приходять інші яких зроду-віку не чули

у них ні коня ні свободи –

самі лиш голодні пси

 

у них ні душі ні віддушини

і віра звіряча

якби ж то аллах

– із аллахом миритися

миле діло –

а ці бажають єдиного: набити пельки собачі

душу вигризти хочуть

залишивши тіло

 

я їх боюся братчику – слово у них товар

шабля їх не бере

– та й не шабля тепер панує…

жеруть усе що жереться

хан табак

хан янук

хан азар

ось обжеруться й луснуть –

то може тоді засну я