УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В ІНТЕРНЕТІ спецпроект Івана Андрусяка і журналу "Книжковий огляд"
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА В ІНТЕРНЕТІ спецпроект Івана Андрусяка і журналу "Книжковий огляд"

Ці матеріали я збирав тривалий час просто з власного інтересу, а потім це вилилося в проект "Інтернет-тема: Всього потроху" в журналі "Книжковий огляд"

«А були й… [автори], що вважали за першопричину світу павука, який прядучи, створив з свого павутиння першоелементи, а пізніше – небесні сфери. Він повинен був керувати своїм твором, постійно будучи присутнім аж до кінця світу. І ще вони вважали, що цей кінець дійсно наступить разом з загибеллю світового павутиння».
Теофан Прокопович. Натурфілософія або Фізика. В кн.: Теофан Прокопович. Філософські твори. В 3-х томах. – Т. 2. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 293.

– Біблія українською мовою в канонічному перекладі Івана Огієнка.
- "Поетика" - «Поетика» – найпопулярніша в інтернеті поетична бібліотека українською мовою. Один із моїх найулюбленіших ресурсів.
– «Ізборник» – Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації – електронна бібліотека давньої української літератури. Наповнення просто вражаюче – тут зібрано майже всі тексти давніх українських авторів, які друкувалися протягом останніх десятиліть! Може, це суб’єктивно, але наразі, по-моєму, це найкращий український літературний інтернет-ресурс!
- Літературний конкурс Н. Тисовської «Рукомесло», а такої її невеличка, але зі смаком підібрана електронна бібліотека поетичної класики. Конкурс – уявіть собі – ще й який цікавий! Щоправда, трішки кумедно, коли один і той же автор перемагає і в поезії і в прозі, навіть якщо це Сергій Дзюба (або тим паче, якщо це Сергій Дзюба). По-моєму, поетичний «спецприз» Ольга Кирилова цікавіша від першого, другого і третього місць разом узятих – але мій смак, вочевидь, зі смаками журі розбігається. Це нормально. Це навіть більше ніж нормально. Бо сам факт: приватний літературний конкурс в інтернеті… Ото ж бо й воно!
– електронна антологія поезії Нью-Йоркської групи, дбайливо впорядкована Романом Бабовалом. Нічого «зайвого» – лише тексти й біографії. Але ж справдешнім любителям поезії вже самі слова Нью-Йоркська група промовляють чимало!
– сайт часопису «Потяг-76». Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Андрій Бондар, Микола Рябчук, Олександр Бойченко et cetera.
– сайт запорізької молодіжної літературної тусівки «99»; тексти й фото молодих письменників, симпатична електронна бібліотечка, чимало цікавої літературної й довколалітературної інформації. Фактично, чи не найякісніший у своїй сфері ресурс. Молодці, запоріжці!
– «Місце зустрічі» – спільний проект молодіжних літературних угруповань України, зорганізований тією з запорізькою тусівкою «99». Інформація про більшість угруповань і тусівок "двохтисячників".
- Бібліоманам на замітку: сайт журналу «Книжник-ревю». Огляди, рецензії, рейтинґи.
– іноді спірно, але завжди авторитетно і компетентно. Часопис «Критика» коментарів не потребує.
– сайт відомого київського видавництва «Факт». Інформація про його книжки, в тім числі резонансні серії «Текст плюс контекст», «Exceptis excipiendis», «Українські мемуари», відомі книжки з математики; а також про авторів, серед яких такі непересічні особистості, як Оксана Забужко, Володимир Панченко, Віра Агєєва, Максим Стріха, Ісаак Кушнір, Анатолій Дністровий… ну і я в таківй хорошій компанії
– це називається «Мезоґея». Ні, ґеї можуть спати спокійно – тут сайт про українську премордіальну традицію. Це не я з вас знущаюся, дорогі читачі – це черговий проект екзальтованих станиславівців Олега Гуцуляка і Володимира Єшкілєва, вже достатньо відомих низкою своїх збоченських проектів. Щоправда, настільки виразно збоченського в них іще не було.
– офіційний сайт Юрія Андруховича. Зроблений зі смаком, регулярно оновлюється, всі зміни узгоджуються з автором, ба є навіть сторінка новин.
– інтернет-осередок безпробудної графоманії. Можливо, так зо два-три незлецьких вірші й можна знайти, але порпатися в завалах невідь-чого страшно. Автори, очевидно ж, думають інакше, бо вважають, що «матеріали для опублікування добираються з огляду на їхню мистецьку вартість для нащадків». Одним словом, як кажуть у Харкові, – тю!
– ще однин сайт «самодруків», однак його перевага над іншими подібними в тому, що тут авторові пропонується розмістити всього єдиний свій текст. Відповідно, ці «єдині» тексти авторами таки добираються бодай більш-менш пристойні. Хоча від одіозного Євґєнія Юхніци – апотеози графоманії всіх часів і народів – навіть у такому форматі нудить…
– ще один сайт «самодруків», чи не найпотворніший.
– електронний літературний журнал Володимира Ейсмонта, який функціонує в мережі вже п’ятий рік. Цікава проза Івана Яцканина, Дмитра Бондаренка й самого Ейсмонта, а ще – перманентне «оновлення даних», у зв’язку з чим доступ до інших матеріалів заблокований. Якби йому трохи більше уваги…
– місце під назвою «Лабіринт українського самвидаву», де кожен бажаючий може… самовидатися. Тут бажаючих небагато, та й ті здебільшого графомани. Із цікавого я виявив хіба вірші поета з Сум Олега Романенка.
– сайт української фантастики «Спогади про майбутнє». Автор сайту, письменник-фантаст Ігор Желем зібрав тут чимало текстів, лінків, інформації тощо. Всім, хто полюбляє фантастику, це, мабуть, має бути дуже цікаво. Мабуть – бо я її не «полюбляю», а тому й судити про неї не беруся. Можу лише завважити, що сайт зроблений із неабиякою любов’ю, а це, вочевидь, уже неабищо.
– авторська сторінка ще одного письменника-фантаста Тимура Литовченка. Текстів у нього нівроку, навіть кілька романів на сайті повністю розміщені.
– милий сайт милої дівчинки. Літературою її писання назвати тяжко, але бавиться дитина принаймні «в правильному напрямку».
– приватний сайт студента Дениса Мандзюка, молодого прозаїка.
– сайт українського часопису «Над Бугом і Нарвою», який з 1991 року видається в місті Більськ-Підляський (Підляське воєводство, Польща).
- авторський сайт головного редактора цього ж часопису члена НСПУ Юрія Гаврилюка
– сайт андеґраундового самвидавівського журналу «Кальміюс», що його видає в Донецьку «пролетарський письменник» (так він сам себе називає) Олег Соловей. Автори часопису – провідні сучасні українські молоді письменники, представники “покоління дев’яностих” – Анатолій Дністровий, Ростислав Мельників, Дмитро Білий, Василь Махно, Юрій Бедрик та ін. Зважаючи на те, що кожне нове число одразу ж стає без перебільшення бібліографічною рідкістю, вихід «Кальміюса» в Мережу можна вважати подією.
– сторінка Івана Франка, що є частиною сайту Львівського держуніверситету ім. І. Я. Франка. Окрім текстів великого українського письменника (наразі чомусь лише поетичних, хоча незле було б відтак знайти тут і прозу, й драматургію, і наукові та публіцистичні праці) тут уміщено кілька наукових розвідок про його творчість, а також довідковий том п’ятдесятитомного академічного видання класика, який дозволяє зацікавленим принаймні зорієнтуватися в огромі ним зробленого.
– віртуальний магазин, розрахований, в основному, на діаспору. Продають здебільшого класику, про літературу сучасну нема навіть мови. З художньої – 10 книг, із дитячої – 38. No comment.
– авторська сторінка відомого українського поета з Бельгії Романа Бабовала. «Я не є дерево, що його пересадили проти волі в іншу землю. Я – дерево, що виросло на іншій землі зовсім природньо», – визначає автор.
– сайт Інституту літератури НАН України плюс сторінка журналу «Слово і час». Він усе ще розробляється, і триває це чомусь підозріло довго. Досить сказати, що головним редактором «СіЧі» вже, якщо я не помиляюся, кілька років є Лукаш Скупейко, а на сайті – вже ще Віталій Дончик.
– «Бібліотека кошового писаря», автор – Роман Бріскін. Дещиця поезій авторів XIX - початку ХХ століття. Зроблено не без смаку, але – «на любителя».
– одна з найповніших наших електронних «книгозбірень». Від Джона Апдайка до Юрія Андруховича (останній, щоправда, у фраґментах). Зрештою, з-поміж найповніших – лише в порівнянні, коли порівнювати особливо ні з чим. Страшенно незручний інтерфейс; немає розподілу за жанрами; користувачу абсолютно не ясно, хто з авторів там представлений; мішанина графоманів під ніками і класиків, поезії з прозою, літератури з маразмом. Але – якщо вчитатися, таки дещо можна знайти.
– дещо кумедна добірочка текстів на відомому діаспорному порталі «Брама», де поряд з єдиним віршем Драча «Єдина» розміщено кілька текстів Віктора Неборака, Тараса Шевченка та ще кількох цілковито випадкових авторів.
– добірка українських російськомовних графоманів, поміж яких «затесалися» зі своїми текстами цікавий, але російськомовний письменник Ігор Кручик і нецікавий бридкоязикий неписьменник Дмитро Корчинський.
– авторська сторінка прекрасного поета-авантюриста Юрка Позаяка (Лисенка), зроблена, вочевидь, одним з поціновувачів його специфічного таланту. Це не тільки зворушливо, але й направду класно!
- «Талант ніщо, піар – все», – так відкриває авторську сторінку письменник Валерій Нечипоренко. Про тексти, яких автор понаписував і розмістив таки чимало, не cкажу нічого – не читав, бо після вищеозначеної «заяви» чомусь не захотілося…
- Прекрасний сайт театралів, створений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Має надзвичайно цікаву бібліотеку сучасної української та перекладної драматургії, упорядковану відомою письменницею Недою Нежданою.
– цю симпатичну за дизайном і наповненням дитячу сторінку зроблено на замовлення Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, що не могло не накласти на неї специфічний відбиток, але все ж не зіпсувало. Чи не єдиний справді класний український дитячий закуточок у мережі.
- колишня vesna.sammit.kiev.ua. Безперечно, найцікавіше на цьому сайті – аглійсько-білорусько-польсько-російсько-український тлумачний словник. Також -– невелика, але цікава бібліотека, в якій, крім іншого, можна знайти роман Василя Кожелянка «Дефіляда в Москві», дещо з Павла Загребельного, Валерія Шевчука і навіть Борхеса. А вже присутністю Горація і Лукреція в українських перекладах я взагалі був шокований – таким нас Унет не часто балує! На «закуску» – низка наукових праць з історії, мовознавства та політології. От тільки дизайн привабливим назвати важко.
– зі смаком зроблена, але давно не оновлювана авторська сторіночка поетки Діани Маґльони. Фото авторки, чесно кажучи, значно цікавіші від віршів.
– ґрунтовна електоронна бібліотека класичної української прози, укладена в діаспорі професором Максимом Тарнавським. Найповніше представлені Іван Нечуй-Левицький і проза Тараса Шевченка, але є й «Доктор Серафікус» та «Без ґрунту» Домонтовича. Школярам на замітку: Кобилянська, Коцюбинський, Свидницький, Мирний et cetera. Науковцям: каталог архіву Аркадія Любченка у бібліотеці Торонтського університету.
- Електронний музей книги, підготовлений Кіровоградським ОУНБ, вразив навіть мене. Тут розміщено низку старовинних рукописів і книг, серед яких – Євангеліє кінця XIV – початку XV століть та Апокаліпсис з тлумаченнями андрія Кесарійського кінця XVIII століття!
– сайт журналу «Ї», відомого кожному інтелектуалу. Також невелична бібліотека, в якій – статті й переклади філософа Тараса Возняка, поезія Богдана-Ігоря Антонича, українські переклади прози Бруно Шульца і навіть… сумнозвісна «Плєрома» графомана Єшкілєва. Попри останнє, це за якістю наповнення один з найпотужніших ресурсів.
– сайт Західноукраїнської мистецької спілки з локацією «Львів-Коломия-Москва». У львів’ян – безліч цікавої інформації та поетичні конкурси, серед лавреатів яких я з подивом і радістю виявив імена Людмили Таран і Назара Федорака. У коломиян – симпатичний реґіональний мистецький дискурс. У «кацапів» – «Украинская читальня», де поруч із жахливими перекладами на «нечеловеческий язик» текстів Шевченка можна знайти прецікаві розвідки українського культуролога Андрія Окари. Загалом – один з найпотужніших ресурсів.
– сто віршів десяти поетів з містечка Коломия на Прикарпатті. На любителя.
- «Кобзар» Тараса Шевченка. Без коментарів.
– шевченкознавство в Торонтському унівеситеті.
– ще один «живий» літературний Інтернет-ресурс. Роблять його, як це не дивно, в Полтаві. Конкурси, тексти їхніх учасників і переможців. Поміж «завалами» буває дещиця цікавого, як от розвідка Юрія Коржикова (він же Рудницький) про Ієремію Вишневецького або поезії Д. Учителя.
– літературно-мистецька Інтернет-газета «Крейда». Цікаво. Іноді навіть дуже цікаво. Але – іноді. Нібито передбачена електронна розсилка-«передплата», яка… не працює.
– авторська сторінка Леся Подерев’янського з епіграфом: «Всі – богоносці…»… Без коментарів.
– давно не оновлювана сторінка «Українці всіх країн, кохайтеся!»… Ранні тексти Тичини і не менш ранні БуБаБу, поезія Юрія Тарнавського і матеріали з українсько-японських літературних взаємин.
– прекрасна книжка віршів для дітей поета Миколи Воробйова. Жаль, що тільки ця книжка. Хотілося б бачити в Мережі й інші тексти цього досі належно не оціненого поета.
- Харківський літературний портал. Один з найвідоміших ресурсів, цікавий хіба тим, що насичений численними корисними зносками.
- Сайт публічної бібліотеки імені Лесі Українки
– відомий сайт «Роман-газета». Сучасна проза з претензією на масовість. «Ключ» Василя Шкляра, «Щоденний жезл» Євгена Пашковського і «Нейтральна територія» Андрія Кокотюхи…
– невідь-що, де роміщені тексти Стуса, Тичини й Шевченка
– сторінка, гордо названа «Українська ідея». Дещиця текстів на теми «наука», «політика» і «філософія». Але якщо Корчинський філософ, то я – космонавт…
– електронна бібліотека на UAZone, цінна лише тим, що її "складовою" є знаменита «Поетика»
-. Творчість самодостатня, – стверджують автори цього сайту, де представнено добірки кількох прекрасних, але тяжко пов’язуваних між собою поетів.
- Бібліотека «Українське місто». До чого тут українське місто, сказати тяжко, але – Загребельний, Іваничук, Валерій Шевчук, Хвильовий, Франкове «Для домашнього вогнища»… Також – «Історія України» Крип’якевича та «Історія запорізьких козаків» Яворницького.
– сайт «Сучасна українська література», який готують в Миколаївській філії Києво-могилянської академії. «Родзинка» сайту – розділ критики, чого нема практично ніде, окрім «Кальміюса» і «Книжника». Поповнюється, на жаль, вкрай нерегулярно, чимало кнопок не працюють в принципі.
- «Українське життя в Севастополі». Які тут можуть бути завваги? Молодці! Дерзайте!
- Освітньо-інформаційний інтернет-проект оновлення української мови із епіграфом з Оксани Забужко
- Український Мистецький Форум, створений «для об’єднання у мережу партнерства і співробітництва недержавних громадських організацій, що працюють у царині культури та задля витворення незалежного представницького та виконавчого органу для захисту їхніх інтересів».
– ще один інтернет-закуток, де будь-який зареєстрований користувач може вільно публікувати свої матеріали. Але – не тільки це. Знаходимо на сайті також оголошення, інформацію про книжкову торгівлю, ярмарки, форуми, спецсемінари, відомості з історії книги, з питиань законодавства, біблотечної справи, рецензії. Блок новин, як це не дивно, оновлюється майже регулярно.
– сайт інтелектуально-художнього журналу "Дикое поле" (Донецьк). Безперечно, цікавого журналу, хоч і російськомовного. Проте, там можна знайти й чимало матеріалів українських, і то не лише на українські теми, а й україномовних. Навіть мене там лають, причому не за чортзнащо, а за тексти, і не просто так, як ігор-бондар-терещенко-бугаєвський, а – з арґументами. Коли розумні люди лають, то хай навіть вони й неправі, але це значно приємніше, ніж коли навіть хвалить який-небудь єшкілєв.
– «Помічали, певно: знаєте людину багато років, але не близько, час від часу перекидуєтесь кількома фразами, але не більше... Потім ця людина кудись зникає і ви через треті руки дізнаєтесь, що вона померла... А потім виявляється, що ця людина була дуже навіть ЛЮДИНОЮ». Трагічна смерть чудового поета Юрка Ґудзя так вразила молодих житомирських митців, що вони створили цей сайт його пам’яті. Наразі тут ще дуже мало матеріалів, а відтак, услід за впорядниками сайту, звертаємося й ми до всіх, хто знав Юрка: напишіть свої спогади, вишліть укладачам, якщо маєте, електронні версії його текстів. Це свята справа.
– книгарня он-лайн. Книги видавництв України та зарубіжжя, однак, станом чомусь аж на… 1 квітня 2003 року. То такий жарт, чи як?
– сайт бібліотеки Верховної Ради України – «упорядкованого зібрання документів з питань права та парламентаризму, політики та економіки, науки, освіти, культури та інших питань функціонування та розвитку українського суспільства та інших країн світу. Народним депутатам України, їх помічникам-консультантам, які кадрово-фінансово обслуговуються в Апараті Верховної Ради України, та працівникам Апарату надаються документи на різних носіях – паперових, електронних, мікрофішах». О всесильний Апарат, його вже навіть бідолахи бібліотекарі з великої букви писати почали.
– Київ. Енциклопедія. Повний cписок статей налічує 2592 позиції, а каталог фотографій і схем поки що менший – 145. Цікаво.
– «Оренбургская Шевченковская енциклопедия. Тюрьма. Солдатчина. Ссылка. Энциклопедия одиннадцати лет (1847 – 1858). Энциклопедический проект Оренбургского государственного университета. Инициатор и руководитель – заслуженный деятель науки РФ Л. Н. Большаков». Без коментарів!
– Cучасна Бібліотека української літератури в Москві.
– Видавництво "Вікар", спеціалізується на виданні підручників і навчальних посібників з економіки, історії, філософії тощо.
– Видавництво "Знання", створене на базі видавничого центру Київської обласної організації товариства "Знання". Видання літератури з економіки, правознавства, філософії, історії, географії, мовознавства, навчальних посібників з іноземних мов
– «Основа» – «сучасне підприємство, яке існує на книжковому ринку України вже дев''ять років. За цей час видано більш як 180 найменувань книг загальним тиражем понад 1500 тисяч примірників».
– Видавництво імені Олени Теліги. «Це літературно-художні, наукові, громадсько-політичні, навчальні видання, головною метою яких є виховання патріотизму, передусім у молодого покоління», – зазначено на сайті. Також Видавництво є засновником і видавцем тижневика «Українське слово», журналів «Розбудова Держави», «Смолоскипи», «Сурма».
– видавництво «Кондор», книги з економіки та юриспруденції, психології та педагогіки, історії та культурології, філософії та соціології.
– Видавничий дім «Скарби», створений у 1999 році на базі редакційно-видавничого підрозділу Київського інституту геополітики, економіки та управління. Спеціалізується на випуску та розповсюдженню фінансово-економічної, правової, політологічної літератури
- "Королівство". "Сайт, присвячений темному мистецтву". Попри безграмотність, тут можна знайти дещо цікавого. Зокрема, в розділі літератури розміщені окремі поезії Ліни Костенко і Максима Рильського, три новели Галини Тарасюк, добірка творів світової класики в українських та російських перекладах. От тільки який це все стосунок має до "темного мистецтво" - збагнути важко. Легенький флер культурної містики тут безперечно присутній - і в розділах фото, архітектури, музики, живопису, і в самому оформленні, зробленому зі смаком, - але сайт, на щастя, зовсім не "темний". Гадаю, авторам слід подумати про визначення.
- "Цей сайт присвячено художнiй лiтературi. Ви знайдете тут багато чого цікавого для себе і своїх друзів, починаючи від анекдотів, фантастики, жіночих романів, інтригуючих детективів, і закінчуючи історією, політикою, психологією", зазначають його автори наприпочатку, додаючи, що тут розміщені аж 5000 книг. Утім, я так і не зміг нічого знайти серед цього "завалу", де переплуталися зарубіжна класика російською мовою та тексти авторів, вочевидь, сучасних і російськомовних - мої спроби відкрити декілька текстів, зокрема Оскара Вайлда (обізваного Уайльдом), Григорія Остера і кількох незнайомців, були безуспішними. Також я не зміг знайти (хоча й не особливо старався) чогось українського, крім інтерфейсу.
- Cайт є спробою описати науковий і суспільний доробок українського вченого-лінґвіста професора Костянтина Тищенка. В основу сайту покладена метатеорія мовознавства, створена професором і викладена ним в однойменній монографії. Окремим розділом описаний унікальний лінґвістичний музей, створений ученим в приміщенні Київського університету. Цікавий ресурс, але, на жаль, давно не обновлюваний.
– електронна бібліотека Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя.
- Електронна бібліотека, за визначенням нібито українська, але по суті… З-поміж кількох сотень розміщених тут книг я заледве знайшов чи не єдиний український ресурс – добірку Василя Стуса під назвою “Над осіннім озером”. Звісно, книжки з такою назвою у Стуса немає – судячи з добору текстів, тут розміщено один із варіантів збірки “Веселий цвинтар”. І то все!
– літературна інформаційно-пошукова система-каталог. Тут зібрана й систематизована інформація про наявність в інтернеті текстів книг найрізноманітніших жанрів. Одначе автори орієнтувалися, здається, знову ж таки виключно на російські інтернет-бібліотеки. Увівши в пошук “Шевченко”, я знайшов кількох російськомовних поп-авторів із таким прізвищем, але не автентичного Шевченка! Почергово вводячи прізвища відомих сучасних українських письменників, я так само діставав одкоша, аж доки не наткнувся на “Польові дослідження з українського сексу” Оксани Забужко, та й то лише тому, що текст цього популярного роману “висить” у російській електронній бібліотеці Мошкова. От якби наші ресурси до цього проекту долучити або щось аналогічне своє створити…
- Електронна бібліотека на відомому порталі “Біґмір”. Та сама безпробудна русифікація. Аж моторошно…
– ще одне “тепле місце” в інтернеті для всіх бажаючих розмістити свої тексти. Тут, щоправда, йдеться здебільшого про “стіхі а любві” із безкоштовною розсилкою на і-мейл 9 тисячам бажаючим. Графоманія чоренна, але принаймні кумедно.
– аналогічний ресурс “для влюбльонних”, з тією різницею, що з-поміж авторів хоч і рідко, але трапляються письменники (звісно, старанням адміністратора).
– російськомовний сайт “Екатеринослав – Днепропетровск – Сичеслав”, який представляє творчість місцевих письменників, у тім числі й українських. Зроблено з любов’ю, регулярно оновлюється, виглядає цікаво.
– сторінка Олексія Голобуцького, свого часу активного діяча українського молодіжного руху й партії “Молода Україна” зокрема. Інтерфейс чомусь російський, дизайн ніякий, а тексти Леся Пордерев’янського.
– листи з тюрми Івана Сокульского до доньки Марієчки з липня 1981 по вересень 1987 року (м. Чистополь Татарської АРСР; с. Кучино Пермської обл.). Зворушливий документ “епохи самвидаву”.
– “Моя оселя” пропонує власну кімнату в передгір’ї Кетскілс для письменників, поетів і художників, яким потрібно працювати, читати, думати чи просто дихати”, – анонсують автори цього сайту. Взагалі ж, це такий собі письменницький готель під Нью-Йорком, де можна винайняти на якийсь час помешкання і спокійно попрацювати. Там уже побував поет із Чернівців Микола Бучко та юна перекладачка на англійську творів Ольги Кобилянської Ірина Присяжнюк. А ще на сайті є віршики дев’ятилітньої чернівчанки Юлії Бондар. Ціни в готелі, як на американські реалії, видаються помірнірними, – тож як будете випадково в Нью-Йорку, можете скористатися…
– тут уміщено деякі тексти великого українського мислителя Григорія Сковороди. Зокрема, “Сад Божественних пісень” у перекладі В. Шевчука і дві “Бесіди” в перекладі М. Кашуби.
– “Записки на манжетах” – ще одне “місце інтернетного самодруку”, з симпатичним інтерфейсом і цілковито графоманським наповненням. Але – кожному своє…
– “Клуб интересных людей» – аналогічно.
– сайт письменника Олександра Стражного. Російський, англійський, німецький, мадярський, український та есператно-варіанти. В українському – переклад роману “Храм Афродіти”, що вийшов нещодавно у київському видавництві “Факт” у резонансній серії “Exceptis excipiendis”.
- Поетична творчість київських авторів. Ще один ресурс, де всі бажаючі можуть «електронно опублікувати» свої тексти». Здається, дещо кращий від інших подібних ресурсів. Тут навіть передбачена можливість розміщення «за гроші», а вірші тих, хто надіслав «на халяву», організатори нахабно беруться вилучати на власний розсуд. А взагалі – море графоманії...
– напрочуд цікавий за задумом ресурс, але, на жаль, не український. Тут можна знайти авдіоваріанти книг російською та англійською мовами. Наводжу його в нашому огляді задля того, аби привернути увагу зацікавлених до необхідності створення подібного українського ресурсу.
– це білоруський ресурс, але наводжу його тут, зважаючи на значну популярність в Україні чудового письменника Васіля Бикава. Крім білоруської, є також англійська версія.
– “Геометрія симетрики” – цікава аванґардова книжка невідомо кого (ім’я автора виявити не вдалося, замість нього вказано або “тарас М.”. або “pinokki(g)or* silikon corporation” – що з них ім’я, а що ні, я не знаю). Замість передмови – вірш Віктора Неборака “Літаюча голова”, у післямові згадується Андрухович, так що можна припускати, що це творіння виникло десь у глибоких надрах “станиславівського феномену”.
– сайт, присвячений творчості та життю Джерома Девіда Селінджера. Створений ентузіастом Дмитром Кузьменком з Яготина. Твори письменника в ориґіналі, українських та російських перекладах, а головне – критичні студії про його творчість.
– ще один ресурс, де представлені тексти дніпропетровських авторів українською та російською мовами.
– “Сайт незалежної української думки міста Січеслава” – ще один дніпропетровський (так це місто все ще називається) ресурс, на цей раз уже власне український. З-поміж іншого – розділ “Література” з текстами дніпропетровських і не зовсім, але хороших українських авторів. Єдина незручність – постійно відкривається якесь дурнувате рекламне вікно.
– знову Дніпропетровськ, на цей раз уже персональна сторінка письменниці Лесі Степовички, керівника місцевої філії НСПУ.
– давньоіндійська літературна пам’ятка, книга висловів Будди “Дхаммапада”. Текст пам’ятки в українському перекладі Максима Копаниці, виходи на електронні версії тексту в англійському та російському перекладах. На любителя, але – цікаво.
– сайт письменника Івана Ярича. Здебільшого гумор і “варіятська поезія” (це визначення самого автора). На любителя.
– книга “Феномен Швейка”, “посібник з фундаментальної та прикладної швейкології”.
Видавництво "Наутілус".
– сайт відомої київської “книжкової кав’ярні” “Бабуїн”. Нагадує мультиплікаційного Бабуна...
– книжковий інформаційно-пошуковий реєстр, який, утім, представляє продукцію лише кількох українських видавництв. Ідея хороша, навіть дуже хороша, але мислити треба ширше, панове!
– авторитетне християнське видавництво “Свічадо” (Львів). Книги з проблем духовності й суспільної моралі, катехітична, богословська література, видання для молоді тощо.
– творчість українських письменників Донбасу. Напрочуд цікавий, корисний, я б навіть сказав, важливий ресурс, чомусь неоковирно названий “Література рідного краю”. Тексти письменників, інформація про сучасне літературне життя Донеччини й Луганщини, матеріали для вчителів-гуманітаріїв. На жаль, матеріали ці виключно про авторів старшого покоління, тим часом як у Донецьку якраз дуже потужний молодий український літературний струмінь.
- сайт аванґардового поета-двотисячника Юрія Завадського
- електронний варіант "двотисячницької" експериментально-поетичної газети "Звірші", редагованої все тим же Ю. Завадським
- сайт пам’яті прекрасного поета-експериментатора Івана Іова - лінк від Завадського
- сайт Павла Григоровича Тичини - ще один лінк від Завадського
- сайт Асоціації українських письменників
- сайт "Сучасности" - одного з найкращих українських літературних часописів
Це, звісно, ще далеко не все - матеріали добираються й готуються до публікації в "Книжковому огляді" та розміщенні на сайті. Прошу власників українських інтернет-ресурсів, котрі ще не втрапили в огляд, зголошуватися самим, подавати свої улюблені лінки - як це зробив Юрко Завадський. Якщо адреси міняються або посилання не спрацьовує - так само повідомляйте - будемо виправляти. Гадаю, чим повніша буде колекція лінків, тим більше буде від неї користі всім зацікавленим. Дискурс!