Іван Андрусяк

 

.   .   .

 

залетіла куля біла

і просила поможіть

доторкнутися до тіла

а не просто до душі

тіло плакати уміє

тіло знає що його

смерть пробачить і зігріє

і зустріне як свого

 

залетіла куля чорна

і казала що шальна

що ні Богом ані чортом

не позначена вона

що тіла́ їй ні до чого

ані душу не візьме

тільки дайте їй дорогу

ту якою ходить смерть

 

…тихо. армії поснули

діти сплять і голуби

залітають інші кулі

безпросвітної доби

залітають і питають

чи не бачив хто не чув

де ночують ті що знають

порятунок від плачу

ті що чують звідки море

вгору річкою тече…

 

і ціляють в серце хворе

а не просто у плече