—ашко —≥вченко

Ўукайте лев≥в в ”крањн≥

 

≤ван јндрус¤к. ƒуби ≥ леви: статт≥ та есењ Ц  .: √ран≥-“, 2011. Ц 168 с.Ц (—ер≥¤ De profundis).

 

„и могли б ви коли-небудь подумати, що у могутн≥х в≥кових украњнських дубах ховаютьс¤ душ≥ визнаних здавна корол≥в природи Ц лев≥в? ≤ саме про присутн≥сть цих екзотичних тварин, споконв≥ку зображуваних багатьма украњнськими майстрами гончарства, нам нагадують розк≥шн≥ зелен≥ гриви оп≥шн¤нських дуб≥в, переконуЇ письменник ≤ван јндрус¤к в одному з≥ своњх есењв. Ћегкий подих минулого в≥дчуваЇ читач зб≥рки Ђƒуби ≥ левиї, ¤ка вир≥зн¤Їтьс¤ своЇю з≥бран≥стю та вр≥вноваженою ц≥л≥сн≥стю, ¤ку њй дають, ¤к властиво дл¤ цього жанру л≥тератури, зовс≥м р≥зн≥ за тематикою твори.

¬≥дпов≥дно до традиц≥й есењстики, невеличка книжечка јндрус¤ка слугуЇ своЇр≥дною шпаринкою до св≥ту автора, у ¤кому реал≥њ перепл≥таютьс¤, а часом, ≥ зовс≥м зливаютьс¤ (н≥велюютьс¤), з ≥люз≥¤ми, думками та м≥фами. „итач стаЇ св≥дком розвитку душ≥ одн≥Їњ людини ≥ в той же час ц≥лоњ нац≥њ, а можливо ≥ св≥ту, ¤кий вдало ≥нтерпретовано через призму сучасного баченн¤. „аси рад¤нського союзу та процв≥таючий колгосп десь на √уцульщин≥ р≥зко контрастуЇ ≥з руњнами, ¤к≥ лишилис¤ в≥д нього з приходом мат≥нки Ќезалежност≥, а з ним т≥сно повТ¤зуютьс¤ сотн≥ людських доль. —трах тод≥шн≥х покол≥нь перед злою тотал≥тарною владою та безд≥¤льн≥сть, протиставл¤Їтьс¤ сьогодн≥шн≥й людськ≥й байдужост≥ та нов≥й уже безд≥¤льност≥.

–≥дн≥ автора та близьк≥ по духу люди, бутт¤ кожного з ¤ких прос¤кнуте р≥зними життЇвими ≥стор≥¤ми промовл¤ють ≥з книги до нас, ¤к каже сам ≤ван јндрус¤к: ЂЕживою народною культуроюї; Ђўось б≥бл≥йно-украњнське Ї в цих зворушливих постат¤х, у цих шл¤хетних обличч¤хЕї. ÷е ≥ прабабус¤ ≤вана,  атерина …осип≥вна ћамчук ≥з безмежними знанн¤ми народних п≥сень; д¤дько, р¤довий ”ѕј ћихайло Ћаюк; вуйна яковиха з ун≥кальною ступою дл¤ пиханн¤ пшениц≥; ≥ так≥ близьк≥ його душ≥ ген≥њ слова ¤к з≥тхаючий важким житт¤м украњнський поет-десидент “арас ћельничук; нев≥дкритий по справжньому люд¤м ≥ дос≥ ћикола Ѕажан,з≥ своЇю важкою ношею Ђр≥зьбленоњ т≥н≥ї; √ригор≥й —коворода; ћикола  ул≥ш; ћикола √ололь з≥ своњм рев≥зором та зв≥сно ж “арас √риговорич Ўевченко ≥з щоденником та роздумами у ньому. якимись дуже украњнськими у виклад≥ ≤вана јндрус¤ка постають ≥ всесв≥тньов≥дом≥ французи, письменник ћ≥шель ¬ельбек з≥ своЇю ≥деЇю самотност≥ та ф≥лософ ∆ан Ѕорд≥¤р Ц автор теор≥њ симул¤кр≥в, що своЇю несправжн≥стю та ≥м≥тац≥йн≥стю заполонили усе та вс≥х.

™ серед опов≥дей-роздум≥в ≥ обуренн¤ сьогодн≥шн≥ми антикультурними та антиукрањнськими тенденц≥¤ми. јвтор жорстко сприймаЇ ≥дењ ЂсовТЇцькогої та москвоф≥льського характеру, згадуючи  арла ћаркса, питанн¤ моральност≥, ¤коњ власне у рад¤нський пер≥од год≥ було ≥ шукати, православну церкву ћосковського патр≥архату, ѕут≥на та його прихильник≥в, що побачили у ньому певною м≥рою божество. ¬одоночас тихенько вход¤ть у наше житт¤ ≥ вже згадуван≥ украњнськ≥ оп≥шн¤нськ≥ леви, образ ¤ких ум≥ло та дбайливо створений руками майстр≥в гончарноњ справи. Ћеви, що так невимушено, погойдуючи пухнастою гривою серед украњнських степ≥в, вкор≥нилис¤ в образ≥ величного украњнського твор≥нн¤ Ц ƒуба.

”с≥ ц≥ есењ р≥зного штибу колективно та, за словами самого јндрус¤ка, ЂЕн≥жно п≥дштовхують до ненавТ¤зливих, зате в≥чних людських розмисл≥в про те, що головне в житт≥ ≥ ¤к≥ вони справжн≥ ц≥нност≥Еї ¬≥дчути ц≥ роздуми св≥домоњ чистоњ украњнськоњ душ≥ ¤скравого представника творчоњ ≥нтел≥генц≥њ сьогоденн¤ та пожити ними впродовж 29 есењв корисно буде кожному, хто маЇ потребу в роздумах та хоч зр≥дка обертаЇтьс¤ у минуле ≥ оц≥нюЇ все, що було та Ї нин≥ ≥ все, що ми втратили та чим збагат≥ли, а збагат≥ли ми принаймн≥ на ще одну гарну книжечку, ¤ка допомагаЇ ос¤гнути украњнську душу та њњ життЇв≥ прагненн¤Е

 

ќриі≥нал тут: http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/10776/