ƒискурс
нижковий д≥м Ц 1
«агальнов≥домо, що саме до льв≥вського ‘оруму видавц≥в переважна б≥льш≥сть видавництв намагаютьс¤ приурочити левову пайку своњх новинок, принаймн≥ найц≥кав≥ших, Ц тож саме п≥д цю пору в книжкових огл¤дач≥в ви¤вл¤Їтьс¤ найб≥льше роботи. ясна р≥ч, ≥з того, що представлено на цьогор≥чному ‘орум≥, в одному матер≥ал≥ огл¤нути нав≥ть усе просто варте уваги неможливо, ≥накше все число У нижкового огл¤дуФ виключно з такого матер≥ал≥ складалос¤ б. ѕроте спробуЇмо зосередитис¤ бодай на дещиц≥.
ј дл¤ того, аби мен≥ ц≥кав≥ше писалос¤, а вам ц≥кав≥ше читалос¤, подамо все це в химерн≥й, хоч ≥ не вельми ориі≥нальн≥й, форм≥ спорудженн¤ такого соб≥ Укнижкового будиночкаФ з новинок, насамперед УфорумнихФ. «а його УфундаментФ, ¤сна р≥ч, правитиме й л≥тература УфундаментальнаФ Ц науков≥ студ≥њ. У—т≥намиФ будуть проза, переклад, дит¤че письменство й публ≥цистика плюс мемуаристика. ј УдахомФ, зв≥сно ж, буде поез≥¤. ¬т≥м, усередин≥ нашого Укнижкового будиночкаФ
буде ще одна УперемичкаФ, ¤ка на Уст≥нуФ в≥дверто не т¤гне, але принаймн≥ дл¤ декору згодитьс¤ Ц УпопсаФ. јле почнемо, ¤сна р≥ч, ≥з под≥њ, котра ц≥лком годитьс¤ виконати в нашому контекст≥ роль Унад≥дењФ.Ќад≥де¤: —в≥дз≥нський!
ќсобисто дл¤ мене Укнижкою ‘оруму-2004Ф (абсолютно приватна Уном≥нац≥¤Ф, Ц попри те, що це виданн¤ було в≥дзначене й оф≥ц≥йно) став довгооч≥куваний двотомник твор≥в ¬олодимира —в≥дз≥нського. –≥ч у т≥м, що академ≥чн≥ з≥бранн¤ твор≥в в≥тчизн¤них класик≥в у нас в останнЇ дес¤тил≥тт¤ не виход¤ть у принцип≥ (Ўевченка тут до уваги не братимемо, бо то окрема тема й окремий випадок), а потреба в таких виданн¤х величезна. ≤ тут раптом щасливий вин¤ток ≥з нещасливого правила Ц —в≥дз≥нський у видавництв≥ У ритикаФ, де два томи вм≥стили всю в≥дому на сьогодн≥ його творчу спадщину, за вин¤тком лише прозових переклад≥в. ÷е тим паче знаменно, що мова йде про великого поета, ¤кому дос≥ катастроф≥чно не щастило з виданн¤ми, з доступн≥стю текст≥в дл¤ читацького загалу. Ћишень у¤в≥ть: донедавна Їдиним б≥льш-менш доступним виданн¤м його текст≥в була невеличка зб≥рочка в УЅ≥бл≥отец≥ поетаФ, впор¤дкована професором ¬асилем яременком, котра побачила св≥т понад два дес¤тил≥тт¤ тому, ≥ знайти њњ нав≥ть у б≥льшост≥ б≥бл≥отек було украй проблематично. «а останн≥ два роки н≥бито зТ¤вилос¤ ще три виданн¤ вибраних поез≥й, проте два з них дл¤ читацького загалу ви¤вилис¤ недоступними, оск≥льки на прилавки книгарень не потрапили чомусь узагал≥ (держзамовленн¤ в нас, знаЇте, штука ц≥кава Ц н≥бито чуЇш, що книжка Ї, ≥ нав≥ть бачиш њњ на ¤к≥йсь ≥з держвиставок, можеш нав≥ть хвилину-другу в руках потримати, але придбати ц≥Їњ книжки неможливо н≥де й н≥ за ¤к≥ грош≥, нав≥ть ц≥леспр¤мовано в≥дтак розшукуючи). ¬трапив на прилавки лише впор¤дкований мною зб≥рник Ућандр≥вник ≥ риболов. ѕрирода у творчост≥ ¬олодимира —в≥дз≥нського ≥ ћаксима –ильськогоФ, ¤кий побачив св≥т у в≥дом≥й сер≥њ У“екст плюс контекстФ видавництва У‘актФ, Ц проте там, ¤сна р≥ч, не йшлос¤ про повноту представленн¤ автора, лишень про роз≥рванн¤ зачарованого кола недоступност≥ текст≥в ≥ привертанн¤ уваги читача до великого, але несправедливо нев≥домого поета.
У„исленн≥ спроби дати визначенн¤ поез≥њ, ¤к-от, наприклад, Унайкращ≥ слова в найкращому пор¤дкуФ, напевно, були незадов≥льне через недостатню свою радикальн≥сть: насправд≥ поез≥¤ Ц це спос≥б житт¤. “е особливе баченн¤ й переживанн¤ св≥ту, котре здатне в момент≥ сприйн¤тт¤ робити й читача поетом. —в≥дз≥нський належить до кола поет≥в найвищоњ проби, що њх можна схарактеризувати словами •адамера про √ельдерл≥на: поет≥в, котрих Ународила скрута ≥ поц≥лувала моваФ, Ц так пише у ірунтовн≥й п≥сл¤мов≥ (насправд≥ мало не монограф≥њ Ц вона займаЇ 70 стор≥нок книжки!) про житт¤ ≥ творч≥сть поета упор¤дниц¤ двотомовика, в≥домий л≥тературознавець ≈леонора —оловей. ѓй маЇмо завд¤чувати не лише з≥бранн¤м воЇдино вс≥х цих матер≥ал≥в (дос≥ розпорошених по р≥зних украњнських ≥ закордонних арх≥вах ≥ збережених буквально дивом), але й ірунтовними коментар¤ми, ≥ нав≥ть спробою реконструкц≥њ ключовоњ у творчост≥, але так ≥ не виданоњ свого часу зб≥рки ¬олодимира —в≥дз≥нського Ућедоб≥рФ, в≥домоњ в к≥лькох рукописних ≥нвар≥антах.
Ўкода, ¤сна р≥ч, що видавництво УзекономилоФ на г≥потетичному третьому том≥ Ц ≥з прозовими перекладами, Ц хоча лог≥ка в тому, безперечно, Ї, оск≥льки ц≥ тексти, маючи значною м≥рою характер Узароб≥тчанськийФ, далеко не вс≥ становили б нин≥ серйозний ≥нтерес, а б≥льш≥сть ≥з тих, що могли б становити, до нас, на жаль, не д≥йшли. “ак що ц≥нност≥ двотомовика це аж н≥¤к не применшуЇ, а може нав≥ть Ц ув очах р¤дового, Унезаакадем≥зованогоФ читача Ц додаЇ.
У‘ундаментФ: культуролог≥¤ й мистецтвознавство
ѕродовжимо низкою видань, ¤к то кажуть, УфундаментальнихФ, Ц себто таких, що претендують на серйозн≥сть ≥ всеб≥чн≥сть висв≥тленн¤ певноњ проблеми. Ќа перший погл¤д, саме такою Ї монограф≥¤ ¬≥ри ‘рис У≤стор≥¤ кириличноњ рукописноњ книги в ”крањн≥Ф, видана Ћьв≥вським нац≥ональним ун≥верситетом ≥мен≥ ≤вана ‘ранка. “им паче, що дос≥ ми не мали наст≥льки ірунтовноњ студ≥њ на цю тему, Ц тож варто порад≥ти заповненню ще одн≥Їњ Уб≥лоњ пл¤миФ у в≥тчизн¤н≥й культуролог≥њ.
ќдначе тут сл≥д завважити й таку р≥ч: книжка, ¤к вказано нав≥ть в анотац≥њ, п≥дготовлена на баз≥ лекц≥йного курсу, ¤кий шановна авторка читаЇ в зазначеному ун≥верситет≥. ¬≥дтак, ц¤ обставина ви¤вилас¤ не надто спри¤тливою дл¤, так би мовити, науковоњ УгустиниФ пропонованого нею тексту, Ц нер≥дко њй доводитьс¤ звертати б≥льшу увагу на Урозжовуванн¤Ф речей елементарних. ”т≥м, цей н≥бито Ум≥нусФ Ї водночас ≥ неаби¤ким УплюсомФ, ¤кщо зважити на те, що використовуватис¤ книжка буде ≥ в ¤кост≥ навчального пос≥бника; та й дл¤ ширшого читацького загалу ц¤ обставина радше спри¤тлива.
“им не менше, окрем≥ моменти все одно вимагають б≥льшоњ точност≥. —каж≥мо, обставини написанн¤ знаменитоњ поез≥њ —тефана яворського Ућитрополита –¤занського та ћуромського сл≥зне з книгами прощанн¤Ф були, ¤к в≥домо з л≥тературознавчих студ≥й, тр≥шечки ≥ншими, н≥ж шановна авторка описуЇ на с. 154 своЇњ книги: митрополит в останн≥ роки свого житт¤ майже втратив з≥р, а в≥дтак запов≥в свою б≥бл≥отеку Ќ≥жинському Ѕлагов≥щенському монастирю ≥, в≥дправл¤ючи книжки до Ќ≥жина, написав згадану поез≥ю. ÷≥каво, що книжки в≥дправл¤лис¤, запакован≥ вЕ бочках, а в≥дтак у Ќ≥жин≥ (лишень у¤в≥ть соб≥!) не знайшлос¤ жодного всерйоз зац≥кавленого ченц¤ дл¤ того, аби б≥льш≥сть ≥з тих бочок принаймн≥ розпакувати. ¬т≥м, це вже дещо ≥нша ≥стор≥¤, хоча й надзвичайно показова. ўо ж до поез≥њ, писаноњ латиною, то ≥снуЇ њњ блискучий переклад ћиколи «ерова, ≥ залишаЇтьс¤ лише подивуватис¤, чому авторка використовуЇ п≥др¤дник.
”т≥м, це не ст≥льки завваги, ск≥льки принаг≥дн≥ м≥ркуванн¤, ¤к≥ висв≥тлюють лише ситуац≥ю УнестиковокФ наших л≥тературознавчих та культуролог≥чних студ≥й. јле завваг, на жаль, теж не бракуЇ, притому б≥льш≥сть ≥з них стосуЇтьс¤ правопису, себто, роботи не ст≥льки авторки, ¤к редактора, Ц тут правила з р≥зних правописних ≥нвар≥ант≥в наст≥льки Упоплуталис¤Ф, що це доводить ≥нод≥ до кумедних ситуац≥й. —каж≥мо, в покажчику ос≥б (складеному, ¤к видаЇтьс¤, нашвидкуруч) згадуютьс¤ ¤к дв≥ р≥зн≥ особиЕ Ћ≥хачов ƒм≥тр≥й ≥ ƒ. —. Ћихачов! ќчевидно, под≥бних елементарних л¤п≥в у наст≥льки важливих ≥ серйозних виданн¤х таки варто нарешт≥ навчитис¤ уникати.
ƒо реч≥, прикладом сумл≥нноњ роботи в цьому сенс≥ Ї ≥нше п≥дготовлене у Ћьвов≥ так само довол≥ таки розк≥шне виданн¤ Ц альбом-монограф≥¤ ¬олодимира —тасенка У’ристос ≥ Ѕогородиц¤ у деревор≥зах кириличних книг √аличини XVII стол≥тт¤: особливост≥ розробки та ≥нтерпретац≥¤ образуФ. ≤ текстове, ≥ в≥зуальне наповненн¤ тут надзвичайно ц≥кав≥, а допом≥жний апарат книжки в≥дзначаЇтьс¤ особливою старанн≥стю, що засв≥дчують нав≥ть англо- та н≥мецькомовн≥ анотац≥њ (дл¤ наукових видань це, до реч≥, надзвичайно важливо, ≥ даремно наш≥ вчен≥ та видавц≥ прид≥л¤ють цьому зазвичай мало уваги).
У‘ундаментФ: ≥стор≥¤
≤нше УфундаментальнеФ виданн¤, ¤ке привертаЇ особливу увагу з-пом≥ж опри¤вненого останн≥м часом, належить до царини ≥стор≥њ. «давалось би, трагед≥¤ Ѕабиного яру, Ц а 29 вересн¤ саме минаЇ ш≥стдес¤т трет¤ р≥чниц¤ початку ц≥Їњ жахливоњ терористичноњ акц≥њ, Ц була предметом ¤к м≥н≥мум сотень статей, публ≥кац≥й, досл≥джень, зб≥рник≥в, книжок, що побачили св≥т у р≥зних куточках св≥ту. ѕроте, ¤к зТ¤совуЇтьс¤ нин≥, у царин≥ обТЇктивного наукового осмисленн¤ нав≥ть переб≥гу (не кажучи вже про глобальн≥ше висновуванн¤) тих моторошних под≥й роботи непочатий край. ” цьому контекст≥ напрочуд важливою бачитьс¤ зТ¤ва першоњ книги зб≥рника документ≥в ≥ матер≥ал≥в УЅабин яр: людина, влада, ≥стор≥¤Ф, котрий щойно побачив св≥т у У«овн≥шторгвидав≥ ”крањниФ. «б≥рник анонсовано ¤к пТ¤титомовий, що запов≥даЇ всеб≥чний розгл¤д питанн¤, Ц ≥ вже перший шестисотстор≥нковий том засв≥дчуЇ серйозн≥сть нам≥р≥в його укладач≥в “ет¤ни ™встафТЇвоњ та ¬≥тал≥¤ Ќахмановича. “ом маЇ п≥дзаголовок У≤сторична топограф≥¤. ’ронолог≥¤ под≥йФ ≥ включаЇ, кр≥м власне низки студ≥й, б≥льше п≥втори сотн≥ документ≥в Ц розпов≥д≥ св≥дк≥в та учасник≥в под≥й, у т≥м числ≥ низки людей, ¤к≥ дивом зум≥ли вр¤туватис¤ з кривавоњ мТ¤сорубки; матер≥али про д≥њ влади в рад¤нськ≥ часи, спр¤мован≥ на витривлюванн¤ з сусп≥льноњ св≥домост≥ памТ¤т≥ про це жахливе злод≥¤нн¤ нацист≥в; документальн≥ св≥тлини; карти, схеми, дан≥ аерофотозйомок ≥ компТютерноњ реконструкц≥њ рельЇфу м≥сцевост≥ тощо.
ѕрикметно, що 90 в≥дсотк≥в цього матер≥алу взагал≥ публ≥куЇтьс¤ вперше, а вс≥ ран≥ше публ≥кован≥ матер≥али пильно зв≥рен≥ з ориі≥налами, оск≥льки в њхн≥х попередн≥х публ≥кац≥¤х подекуди трапл¤лис¤, ¤к зТ¤сувалос¤, не лише випадков≥ недогл¤ди, а нав≥ть св≥дом≥ перекрученн¤, допущен≥ несумл≥нними чи зааніажованими досл≥дниками. ƒов≥давшись про останнЇ, вже не дивуЇшс¤ так≥й фраз≥ ∆анни овби з передмови до виданн¤: У¬ражаюче, але законом≥рно, що дос≥ немаЇ жодного спец≥ального наукового досл≥дженн¤ чи дов≥дника (з ц≥Їњ проблематики. Ц ≤. ј.), в основному Ц зам≥тки, пов≥домленн¤, статт≥ в масов≥й, частково науково-попул¤рн≥й пер≥одиц≥Ф. «рештою, ¤к ≥ висновку сп≥вукладача зб≥рника ¬. Ќахмановича, ¤кий стверджуЇ, що Угеограф≥¤ масових розстр≥л≥в у Ѕабиному яру в пер≥од в≥йни ≥ до останнього часу не була предметом повноц≥нного наукового досл≥дженн¤, оск≥льки спиралас¤ на вкрай вузьке коло джерелЕ р≥м того, пошуки часто проводилис¤ непрофес≥оналами, ≥ чимало праць обт¤жен≥ в≥дпочатково заданими ненауковими вимогами Употр≥бних результат≥вФ.
«алишаЇтьс¤, всл≥д за укладачами, спод≥ватис¤, що введенн¤ в науковий об≥г такоњ к≥лькост≥ нев≥домоњ чи малоприступноњ дос≥ документальноњ ≥нформац≥њ, притому з≥бранн¤ њњ п≥д одн≥Їю, хай ≥ невиправдано, ¤к на такий обс¤говий том, тонкою (це закид, ¤сна р≥ч, видавц¤м, а не публ≥каторам) обкладинкою прислужитьс¤ ¤к м≥н≥мум максимальн≥й обТЇктивност≥ наших знань про под≥њ, уроки ¤ких у принцип≥ не можуть залишатис¤ незасвоЇними.
ƒо чести укладач≥в ще одна напрочуд важлива риса цього виданн¤ Ц принципове униканн¤ будь-¤ких спекул¤тивних рефлекс≥й, незалежно в≥д того, з чийого боку й на чию адресу вони б не напрошувалис¤. Ћише скрупульозне в≥дтворенн¤ факт≥в Ц без жодноњ спроби п≥ддаватис¤ Успокус≥Ф роздути одиничн≥ приклади до р≥вн¤ мало не глобальних узагальнень чи, навпаки, що-небудь контекстуально затушувати. ћушу п≥дкреслити це через те, що под≥бним дос≥ гр≥шило аж занадто багато студ≥й на цю моторошну тему.
ясна р≥ч, пропонована студ≥¤ не вичерпуЇ проблеми досл≥дженн¤ жахливоњ трагед≥њ Ѕабиного яру. –адше вона лише закладаЇ п≥двалини ¤к≥сно нового етапу цих досл≥джень. √адаю, пропонована авторами зб≥рника реконструкц≥¤ м≥сць розстр≥лу й захороненн¤ нацистами мирних громад¤н ≥ дал≥ буде предметом наукових дискус≥й. —под≥ваюс¤ лишень, що ц≥ дискус≥њ будуть справд≥ науковими, а не псевдо≥деолог≥чними, а подальш≥ томи зб≥рника УЅабин яр: людина, влада, ≥стор≥¤Ф витримаютьс¤ на такому ж високому профес≥йному р≥вн≥ й моральних принципах.
У‘ундаментФ:
л≥тературознавство, фольклористикаЌаступний вартий пильноњ уваги том Ц л≥тературознавча монограф≥¤ професора ун≥верситету ћан≥тоби ( анада) ћирослава Ўкандр≥¤ У¬ об≥ймах ≥мпер≥њ: рос≥йська ≥ украњнська л≥тератури нов≥тньоњ добиФ, що побачила св≥т в авторитетному кињвському видавництв≥ У‘актФ. “ема украњнсько-рос≥йських взаЇмин дос≥ надзвичайно важлива й болюча, одначе в культуролог≥чному, зокрема л≥тературознавчому сенс≥ в≥дчитана дос≥ напрочуд слабо, Ц досить сказати, що ц¤ монограф≥¤ Ї одн≥Їю з перших спроб системно огл¤нути њњ кр≥зь призму постколон≥альних теор≥й. ” цьому контекст≥, анал≥зуючи знаков≥ твори ¤к в≥тчизн¤ного, так ≥ сус≥днього письменства Ц в≥д ќ. ѕушк≥на й . –илЇЇва до ё. јндруховича, Ц автор нер≥дко доходить принципово ≥накших, ан≥ж це дос≥ було прийн¤то в л≥тературознавств≥, висновк≥в. ¬исокоњ оц≥нки заслуговують виконаний ѕетром “аращуком переклад прац≥ з англ≥йськоњ, наукова редакц≥¤ професора ¬≥ри јгеЇвоњ, а також безпосередньо робота видавництва Ц том ¤к≥сно виданий, допом≥жний апарат д≥браний з розрахунку на зручн≥сть користувача тощо.
Ќеаби¤к вт≥шило льв≥вське видавництво УЋ≥тописФ, запропонувавши переклад книжки ”мберто ≈ко У–оль читача. ƒосл≥дженн¤ з сем≥отики текст≥вФ. ўоправда, переклад ц≥Їњ прац≥ ћарТ¤на √≥рн¤к виконувала не з ≥тал≥йськоњ, а з англ≥йськоњ (по сут≥, переклад перекладу), Ц тим не менше, сам факт зТ¤ви ц≥Їњ книжки вельми симптоматичний, оск≥льки це перша украњнська ≥нтерпретац≥¤ не белетристики, а власне науковоњ прац≥ знаменитого мед≥Їв≥ста. ѕро ¤к≥сть перекладу судити, ¤сна р≥ч, неможливо, не бачивши ориі≥налу, але все одно не можу не завважити, що очевидних бздур≥в н≥бито не проступаЇ, ≥ текст загалом нормально надаЇтьс¤ до сприйн¤тт¤ Ц а це вже неабищо.
«рештою, проблемою читача УЋ≥тописФ останн≥м часом переймаЇтьс¤ системно, Ц вочевидь, з подач≥ авторитетного л≥тературознавц¤ ћар≥њ «убрицькоњ, ¤ка не лише виконала наукову редакц≥ю згаданоњ прац≥ ”мберто ≈ко, але й видала тут власну монограф≥ю УHomo legens: читанн¤ ¤к соц≥окультурний феноменФ. ѕро ¤к≥сть ц≥Їњ прац≥ св≥дчить бодай в≥дзначенн¤ њњ академ≥чним жур≥ ‘оруму видавц≥в.
“им часом фольклористика останн≥м часом чомусь вигл¤даЇ в нашому науковому дискурс≥ н≥чим ≥ншим, ¤к Уд≥довою дочкоюФ з в≥домоњ народноњ казки. ѕринаймн≥ ¤ не пригадую за останн≥ роки справд≥ пом≥тних видань з ц≥Їњ галуз≥. “им приЇмн≥шою Ї зТ¤ва у льв≥вському видавництв≥ У—в≥тФ першого тому У азки √уцульщиниФ новоњ сер≥њ У”крањнськ≥ народн≥ казкиФ. ѕ≥дкреслю, що маЇмо тут справу саме з науковим виданн¤м фольклорних запис≥в гуцульських казок, з≥браних у селах —окол≥вка та явор≥в ос≥вського району ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥, ¤к≥ записав, опрацював ≥ в≥дкоментував ћикола «≥нчук. «важаючи на те, наск≥льки стр≥мко останн≥м часом втрачаютьс¤ ц≥ безц≥нн≥ скарби, значенн¤ цього виданн¤ переоц≥нити важко. —под≥ваюс¤, що наступн≥ томи сер≥њ Ц казки Ѕуковини, ѕокутт¤, Ѕойк≥вщини та «акарпатт¤ Ц не забар¤тьс¤ й будуть наст≥льки ж ц≥кавими. ќдначе, ¤к на мене, наукова ц≥нн≥сть цих видань була б ≥ще б≥льшою, ¤кби тексти подавалис¤ безпосередньо д≥алектом, опрацьованим, ¤сна р≥ч, науково, але не л≥тературно.
_______________________
ясна р≥ч, к≥льк≥сть книжкових новинок, ¤к≥ вартують того, аби бути огл¤нутими, завелика дл¤ того, аби все це вм≥стилос¤ в одному журнальному числ≥. “ому продовжимо споруджувати наш Укнижковий д≥мФ у наступному числ≥ У нижкового огл¤дуФ. ј доти займемос¤ УначиткоюФ, себто, п≥дготовкою Убудматер≥алуФ. јдже попереду Уст≥ниФ, а
це, що не каж≥ть, справа в≥дпов≥дальна.≤ван јндрус¤к