ƒискурс

 

ўо дл¤ розуму?

 

"јзаровщин≥", на жаль, ≥ще не к≥нець, але вже початок к≥нц¤. ÷ими дн¤ми парламент нарешт≥ ухвалив те, чого так довго й уперто чекали й не дочекалис¤ в≥д "ну дуже украњнського" ур¤ду Ц зг≥дно з≥ зм≥нами до закону про бюджет (дал≥ цитую досл≥вно, але фраіментарно), "зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оподаткуванн¤ операц≥њ з продажу таких товар≥в (послуг) украњнського виробництва на митн≥й територ≥њ ”крањни:

б) п≥дручник≥в, навчальних пос≥бник≥в, словник≥в, у тому числ≥ в електронному вигл¤д≥ на магн≥тних нос≥¤х ≥нформац≥њ;

в) книжок, брошур, альманах≥в та ≥нших непер≥одичних друкованих видань, кр≥м рекламного, еротичного характеру чи тих, що спов≥дують майнову, класову, рел≥г≥йну, статеву чи расову нер≥вн≥сть громад¤н;

д) редакц≥йних та видавничих послуг, пов'¤заних ≥з виготовленн¤м товар≥в, визначених у п≥дпунктах УаФ Ц УгФ цього п≥дпункту;

е) продажу послуг з доставки товар≥в, визначених у п≥дпунктах УаФ Ц УгФ цього п≥дпункту".

Ќа жаль, п≥льги в≥дновлюютьс¤ лише з 1 липн¤, але це р≥шенн¤ Ц вже хоч маленька, але перемога. ќт лише хто компенсуЇ видавц¤м збитки, завдан≥ злочинним недбальством пана јзарова?

“им не менше, Ї над≥¤, що в≥дтепер знову украњнських книжок виходитиме хоч трохи б≥льше (зв≥сно, не одразу Ц ще багатьом треба прийти до т¤ми), а отже, наш огл¤д триватиме. ќтож, переходимо до головного Ц до новинок украњнського книжкового ринку. ≤ зупинимос¤ цього разу детальн≥ше на гуман≥таристиц≥.

Ѕашл¤р ≥ переклад

ѕочнемо з книжки, зТ¤ва котроњ на наших теренах вельми симптоматична Ц це У‘рагменти поетики вогнюФ в≥домого французького ф≥лософа, л≥тературознавц¤, культуролога √астона Ѕашл¤ра, ¤к≥ щойно побачили св≥т у харк≥вському У‘ол≥оФ.

Ќаш≥ ≥нтелектуал≥сти Ѕашл¤ра в≥дкрили недавно ≥ в перекладах, ¤к водитьс¤, рос≥йських. ≤детьс¤, зокрема, про його знамениту Утетралог≥ю стих≥йФ, Ц досл≥дних пров≥в напрочуд ц≥кавий експеримент, ірунтовно проанал≥зувавши, ¤к опри¤внюютьс¤ в поез≥њ чотири стих≥њ: земл¤, вода, пов≥тр¤ й вогонь. ÷≥каво, що першу книжку Ц про пов≥тр¤ Ц рос≥¤ни видали ще УекспериментальноФ, себто невеликим накладом (¤кий згодом к≥лька раз≥в додруковували) ≥ на дешевому папер≥, а вже наступн≥ виданн¤ були Унаворочен≥ш≥Ф, зважаючи на попит. ≤ тепер от У‘ол≥оФ в рамках програми спри¤нн¤ видавнич≥й справ≥ У—ковородаФ посольства ‘ранц≥њ в ”крањн≥ дало можлив≥сть нашому читачев≥ познайомитис¤ з фраіментами останньоњ, прац≥ ф≥лософа ≥з цього циклу, котру в≥н, на жаль, не встиг завершити.

“е, що ц¤ книжка зТ¤вилас¤, само по соб≥ прекрасно, але разом ≥з цим тут виникаЇ низка запитань. Ѕо знову маЇмо ситуац≥ю, коли украњнський читач мусить задовольн¤тис¤, по сут≥, тим, що Узалишилос¤ п≥сл¤ рос≥¤нФ. ќт ¤кби У‘ол≥оФ видало украњнською весь цикл, Узакв≥тчавшиФ таке виданн¤ додатком У‘рагмент≥в поетики вогнюФ, це було би дл¤ украњнського читача справжнЇ в≥дкритт¤ Ѕашл¤ра, а такЕ ќдиниц≥ Уоб≥знанихФ змогли втридорога (у цьому випадку саме так Ц адже йдетьс¤ про серйозну ≥нтелектуальну л≥тературу, котру рос≥¤ни, на в≥дм≥ну в≥д лайна й порнограф≥њ, завоз¤ть до нас украй дозовано й ц≥ни накручують усерйоз) на Уѕетр≥вц≥Ф чи в УЅукв≥Ф (де≥нде просто не було) з≥брати соб≥ розр≥знений рос≥йський комплект Утетралог≥њФ, Ц ≥ саме ц≥ Уодиниц≥Ф тепер зможуть оц≥нити наше УдодатковеФ виданн¤. ј вс≥м ≥ншим, хто доти про Ѕашл¤ра не знав або Увсього лише чувФ, Уфол≥њвськаФ книжка мало що про нього скаже. ” кращому випадку, заохотить до пошуку виданьЕ рос≥йських, Ц адже тут усього лише фраіменти, начерки, розвиток висловлюваних уже ран≥ше думок. “ут немаЇ, що ц≥лком зрозум≥ло, т≥Їњ загалом дивовижноњ дл¤ науковц¤ такого р≥вн¤, а дл¤ ф≥лософа тим паче, легкост≥ й краси викладу матер≥алу, захопливост≥, в≥дчутт¤ Утексту одного подихуФ. —ама по соб≥, в≥д≥рвана в≥д решти тексту Ѕашл¤ровоњ прац≥, ц¤ книжка непосв¤чен≥й б≥льшост≥ радше в≥д≥бТЇ охоту читати Ѕашл¤ра, н≥ж заохотить.

”т≥м, на це, очевидно, Ї ще одна причина, кр≥м т≥Їњ печальноњ, що автор, на жаль, не встиг завершити своЇњ прац≥. ÷¤ причина Ц переклад –. ¬. ћардера. ќчевидних прокол≥в н≥бито й немаЇ (принаймн≥ мен≥, оск≥льки ¤ не знаю французькоњ), редактори були б≥льш-менш грамотними (в межах рад¤нського правопису, зв≥сно), але враженн¤ все одно таке, н≥би перекладали з рос≥йськоњ, а не з французькоњ, або принаймн≥ украњнською перекладач Уу житт≥Ф не розмовл¤Ї. «в≥дси фрази на кшталт: Усенс слова УпережитийФ Ц Ї удавано зрозум≥лимФ або Упосиленн¤ прихильност≥ до в≥риФ, справжнЇ значенн¤ ¤ких х≥ба в≥ддалено в≥дгадуЇтьс¤ в контекст≥, Ц але ж на ц≥ хащ≥ треба нер≥дко витрачати зусиль б≥льше, н≥ж на осмисленн¤ справд≥ глибокоњ думки Ѕашл¤ра. “ак що, чесно кажучи, ¤ не хот≥в би, щоб цього справд≥ шанованого мною автора повн≥ше видавало украњнською У‘ол≥оФ Ц боюс¤, що з≥псуЇ; хай би краще УќсновиФ, Уён≥версФ чи У ритикаФ.

ƒух зеровського ≥нтелектуал≥зму

якщо вже мова зайшла про л≥тературознавство, не можна тут оминути й в≥тчизн¤н≥ виданн¤, а найперше двотомник авторитетноњ досл≥дниц≥, одн≥Їњ з най¤скрав≥ших особистостей покол≥нн¤ ш≥сдес¤тник≥в ћихайлини  оцюбинськоњ Ућоњ обр≥њФ,що побачив св≥т у кињвському видавництв≥ Уƒух ≥ л≥тераФ. ÷е виданн¤ Ц своЇр≥дне УвибранеФ (¤кщо такий терм≥н, зв≥сно, достосовуЇтьс¤ до наукових студ≥й, а не лише художн≥х текст≥в) Ц досл≥дженн¤ творчост≥ ¬асил¤ —туса, ћихайла  оцюбинського, “араса Ўевченка, ∆ака ѕревера, ¬асил¤ —тефаника, ¬≥ри ¬овк. ј ще це виданн¤ ц≥нне надзвичайно ≥нтел≥іентними, тактовними, сповненими надзвичайно теплою люд¤ною атмосферою (¤к, зрештою, й ус≥ писанн¤ ћихайлини ’ом≥вни) спогадами про леіендарн≥ ш≥стдес¤т≥, себто, про леіендарних людей ц≥Їњ непростоњ, але дивовижноњ пори.

«агалом, мемуаристики в нас останн≥м часом виходить усе б≥льше, ≥ то справд≥ хорошоњ. “ут хочетьс¤ найперше в≥дзначити новий том сер≥њ У”крањнська модерна л≥тератураФ кињвського видавництва У√ел≥конФ Ц зб≥рник спогад≥в У–одинне вогнище «еровихФ. ”важний читач уже звернув увагу на попередню публ≥кац≥ю фраімент≥в ц≥Їњ книги в часопис≥ У урТЇр  ривбасуФ, тож в≥драдно, що й саме виданн¤ не забарилос¤. ј ще б≥льш в≥драдно, що не лише в короткому журнальному виклад≥, а й у книжц≥ загалом вдалос¤ уникнути ключових Упрокол≥вФ такого типу видань Ц перетворенн¤ њх на такий соб≥ Умемор≥ал дл¤ родинного користуванн¤Ф з неодм≥нними одноман≥тними Упанег≥рикамиФ й униканн¤ми гострих кут≥в. Ќавпаки Ц тут витаЇ дух живого зеровського (в сенс≥ насамперед л≥тературному, себто в контекст≥ писань неокласика ћиколи  остьовича) ≥нтелектуал≥зму. ≤ це попри те (а очевидно: насамперед тому Ц коли йдетьс¤ про таку родину), що сам≥ члени родини брали ¤кнайактивн≥шу участь у цьому виданн≥ Ц сп≥вукладачка ћарина «ерова, техн≥чний редактор “ет¤на «ерова, спонсор ёр≥й «еров. ј ще, зв≥сно, тому, що до книжки доклали рук ≥ одн≥ з найавторитетн≥ших ≥нтелектуал≥ст≥в нашого часу ™вген —верстюк та –оман  орогодський.

” контекст≥ мемуаристики привертаЇ увагу також том У—крижал≥ памТ¤т≥Ф авторитетного л≥тературознавц¤ к≥нц¤ XIX Ц початку ’’ стол≥тт¤ ћиколи ѕетрова, ¤кий побачив св≥т у нов≥й сер≥њ УѕамТ¤тки ≥сторичноњ думки ”крањниФ видавництва УЋиб≥дьФ. “ут пор¤д ≥з працею Уѕерш≥ спроби ≥стор≥ограф≥њ украњнськоњ л≥тературиФ вм≥щено також спогади автора про житт¤ духовенства та академ≥чну корпорац≥ю  иЇва. ¬т≥м, ¤краз надзвичайно ц≥нн≥ студ≥њ цього досл≥дника з царини давньоњ украњнськоњ л≥тератури дуже давно не перевидавалис¤, ≥ хот≥лос¤ б, аби наш≥ видавц≥ не випускали це ≥мТ¤ з пол¤ зору й надал≥.

“акож, до реч≥, в сер≥њ УѕамТ¤тки ≥сторичноњ думки ”крањниФ побачили св≥т ще к≥лька том≥в. У≤сторичн≥ портретиФ ¬олодимира ≤конн≥кова та У¬ибран≥ твориФ ћихайла ћаксимовича, зрозум≥ло, зац≥кавл¤ть насамперед ≥сторик≥в. ј ф≥лолог≥в Ц У”крањнськ≥ приказки, присл≥вТ¤ ≥ таке ≥ншеФ, з≥бран≥ видатним етнографом, фольклористом ≥ педагогом ћ. Ќомисом, одна з найц≥кав≥ших у ц≥й галуз≥ памТ¤ток.

Ѕароко забагато не буваЇ

Ћ≥тературознавц¤м Ї ще один чудовий подарунок Ц У”крањнське л≥тературне барокоФ ƒмитра „ижевського, ¤ке побачило св≥т у сер≥њ У ињвська б≥бл≥отека давнього украњнського письменства. —туд≥њФ видавництва УќберегиФ. «в≥сно ж, об≥знан≥ люди тут же пригадають, що прац¤ „ижевського У”крањнський л≥тературний барокФ трохи б≥льше року тому побачила св≥т ≥ в харк≥вськ≥й Ујкт≥Ф. ќднак перейматис¤ цим особливо не варто, коли йдетьс¤ про так≥ знаков≥ дл¤ нашоњ гуман≥таристики тексти, ¤к≥, до того ж, дос≥ нав≥ть досл≥дникам-мед≥Їв≥стам були мало приступн≥. я, чесно кажучи, був би зовс≥м не проти, ¤кби цей текст видали паралельно ще к≥лька видавництв, ≥ то значно б≥льшими накладами, Ц зважаючи на те неподобство, ¤ке через катастроф≥чний брак саме такого штибу л≥тератури коњтьс¤ в нас у царин≥ викладанн¤ давньоњ украњнськоњ л≥тератури не лише в школах, а й у б≥льшост≥ вуз≥в. “ак що тут усе гаразд: Уакт≥вськеФ виданн¤, традиц≥йно дл¤ цього видавництва, розк≥шн≥ше, зате Уоберег≥вскеФ Ц демократичн≥ше ≥, що теж дуже важливо, ширше. ј про р≥вень п≥дготовки обидвох њх сам за себе промовл¤Ї той факт, що до них доклав рук один ≥з найавторитетн≥ших наших мед≥Їв≥ст≥в, св≥тлоњ памТ¤т≥ ќлекса ¬асильович ћишанич. Ћишень УќберегиФ, на жаль, трохи УпохалтурилиФ, допустивши в покажчику ≥мен ≥ назв розб≥жност≥ написанн¤ частини ≥мен, пор≥вн¤но з текстом, Ц але ж не можемо ми чомусь узагал≥ обхотис¤ без УдьогтюФ, то хай уже буде така УложечкаФЕ

ўодо мед≥Їв≥стики, то маЇмо тут ≥ще один ц≥кавий том, уже з царини ф≥лософ≥њ Ц працю ¬≥лена √орського, ќлени ¬довиноњ, ёр≥¤ «авгороднього та ќлександра  иричка Уƒавньоруськ≥ любомудриФ, видану У ћ јкадем≥ЇюФ. ƒосл≥джуючи тексти ≤лар≥она  ињвського,  лимента —мол¤тича, Ќестора, ≥гумена ƒанила,  ирила “уровського та ¬олодимира ћономаха, автори задаютьс¤ метою виокремити кв≥нтенсенц≥ю ≥дей давньоукрањнських учених, ¤к≥ визначили напр¤ми розвитку в≥тчизн¤ноњ ф≥лософ≥њ на багато стол≥ть вперед.

ј от тим, що нин≥ непокоњть ф≥лософ≥в, перейн¤лос¤ кињвське видавництво УјльтерпресФ, запропонувавши наш≥й уваз≥ том У‘≥лософ≥¤ сьогодн≥: розмови з ”льрихом Ѕеком, √ансом-•еоріом •адамером, ёріеном √абермасом, √ансом …онасом, ќтфридом √ьофе, ¬≥ктор≥о √ьосле, –ичардом –орт≥ та ≥ншимиФ. ѕро зм≥стФрозмовФ судити не берус¤, нехай це робл¤ть фах≥вц≥, але сама книжка вигл¤даЇ п≥дготовленою ¤к≥сно.

ј ще один суперовий подарунок дл¤ ф≥лософ≥в Ц У“рактат про людську природуФ ƒев≥да √Тюма (дос≥ це знакове пр≥звище калькували з рос≥йськоњ ¤к ём). –еноме видавництва промовл¤Ї й про ¤к≥сть виданн¤ Ц кињвський У¬сесв≥тФ.

ћ≥фолог≥зац≥¤, але не т≥льки

ѕрикметно, що останн≥м часом зТ¤вилас¤ низка добре п≥дготовлених видань, присв¤чених проблемам в≥ри. “ут ¤краз дуже непросто знайти Узолоту серединуФ Ц маЇмо або ірунтовн≥ теолог≥чн≥ прац≥ (¤к≥ в нас, на жаль, видаютьс¤ мало й р≥дко, хоча ми њх таки справд≥ маЇмо), або ж л≥тературу конфес≥йно-аі≥тац≥йного штибу (¤коњ безл≥ч), а з текстами, ¤к≥ були б ц≥кав≥ одночасно ≥ досл≥дникам, ≥ ширшому читацькому загалу, ¤краз проблема. ќдначе два таких виданн¤ мен≥ все ж вдалос¤ завважити. Ќайперше це У–оздуми про Ѕожественну Ћ≥тург≥юФ славетного ћиколи √огол¤, ¤к≥ в переклад≥ з рос≥йськоњ запропонувало, зв≥сно ж, льв≥вське У—в≥чадоФ. ј ще Ц переклад У–еколекц≥й з≥ св¤тим јвгустиномФ отц¤ ≈дварда —танЇка, ¤кий побачив св≥т у кињвському У айрос≥Ф в напрочуд зручному УкишеньковомуФ формат≥. ќбидв≥ прац≥, кр≥м ≥ншого, можуть слугувати також прекрасним навчальним матер≥алом, причому не лише дл¤ д≥тей.

ј от книга зав≥дувача лаборатор≥њ психо≥нформатики ÷ентру з ≥нформац≥йних проблем територ≥й ЌјЌ ”крањни, головного редактора журналу Уѕерех≥д-IVФ ≤гор¤  аганц¤ Ујр≥йський стандартФ (кињвське видавництво Уј. —.  .Ф) таким матер≥алом навр¤д чи може слугувати. Ќашу найдавн≥шу ≥стор≥ю м≥фолог≥зують в≥ддавна, ≥ в цьому сенс≥ прац¤ ≤.  аганц¤ бачитьс¤ апотеозою Ц в нього нав≥ть ≤сус ’ристос подаЇтьс¤ украњнцем. ” сенс≥ Упол≥тичноњ психолог≥њ нац≥њФ це, може, й непогано, бо нашому нац≥ональному характеров≥ таки в≥дверто бракуЇ здоровоњ агресивност≥. ќднак ≥з, мТ¤ко кажучи, ≥сторичною достов≥рн≥стю тут проблеми очевидн≥. ¬т≥м, нехай ≥з цього приводу Улаютьс¤Ф фах≥вц≥, а ¤ натом≥сть не можу не в≥дзначити, що текст пана  аганц¤ напрочуд УхвацькоФ виконаний, дуже енергетичний Ц йому б художн≥ твори писатиЕ

У«ам≥фолог≥зовуЇФ нас ≥ в≥нницьке видавництво У отинент-ѕримФ, пропонуючи УфундаментальнеФ виданн¤ од≥озноњ У¬елесовоњ книгиФ. Ќе знаю, про що думали укладач≥ шк≥льних програм, включаючи туди згадану УкнигуФ (по-моЇму, укладач≥ шк≥льних програм здеб≥льшого взагал≥ н≥ про що не думають), але не можу не завважити, що ¤ не бачив ≥ще жодного, серед численних останн≥м часом, виданн¤ цього тексту, ¤ке було б Унормально науковимФ. ћоже ¤, зв≥сно, Упогано дививс¤Ф, але мен≥ здаЇтьс¤, що таке виданн¤ вже давно назр≥ло, а в≥нничани, на жаль, ≥з цим не впоралис¤.

ƒо реч≥, про Уреі≥ональн≥Ф ц≥кавинки. я був подивований, завваживши видавц¤ напрочуд ц≥кавоњ й потр≥бноњ книжки Ц перекладеноњ з польськоњ прац≥ «оф≥њ ћ≥тосек У“еор≥њ л≥тературних досл≥дженьФ. Ќим ви¤вилас¤ с≥мферопольська У“авр≥¤Ф, що звучить, чесно кажучи, трохи по-футбольному, Ц але книжка зроблена ¤к≥сно ≥, ще раз п≥дкреслю, вкрай актуальна. ћоже, незабаром видавнич≥ асоц≥ац≥њ довкола цього словосполученн¤ переважатимуть футбольн≥? Ѕуло би дуже незле...

≤ насамк≥нець Ц знову до л≥тературознавства, але Увперем≥шФ ≥з пол≥тикою. Ќову книжку п≥д назвою Уќх, ”крањноЕФ видав авторитетний вчений, проректор  иЇво-ћогил¤нськоњ академ≥њ ¬олодимир ѕанченко. ѓњ склала здеб≥льшого публ≥цистика останнього дес¤тил≥тт¤, злободенн≥ роздуми, Ц адже професор, ¤к в≥домо, активно займавс¤ свого часу практичною пол≥тикою ≥ був нав≥ть депутатом парламенту, а проте став одним ≥з украй небагатьох щасливих вин¤тк≥в, коли пол≥тика не вихолостила живого таланту (це, ви¤вл¤Їтьс¤, також можливо). ѕопри це, Ї в книжц≥ й напрочуд ц≥кав≥ студ≥њ з царини л≥тературознавчоњ, зокрема статт≥ про творч≥сть “араса Ўевченка, ≤вана  арпенка- арого, ќлес¤ √ончара, прозу 1970-их тощо.

÷ього разу ми ¤ зупин¤вс¤ на виданн¤х художн≥х, присв¤тивши весь огл¤д ≥нтелектуал≥стиц≥. јле це не означаЇ, що в наших книгарн¤х не зТ¤вилос¤ нових вартих уваги прозових текст≥в ≥ поетичних зб≥рок, Ц просто про них поговоримо в наступному огл¤д≥.

≤ван јндрус¤к
Хостинг от uCoz