У“≤Ќ№ ” Ў”’Ћяƒ≤Ф
”же нин≥ очевидно, що 2004 р≥к дл¤ украњнського книговиданн¤ можна вважати пропащим. Ќадвор≥ вже, хвалити Ѕога, середина березн¤, а в книгарн¤х лишень починають зТ¤вл¤тис¤ перш≥ книжки, датован≥ нин≥шн≥м роком. Ѕ≥льш≥сть пров≥дних украњнських видавництв, ¤к≥ в попередн≥ роки за цей час представл¤ли вже по дес¤тку, а то й б≥льше видань, нин≥ встигли випустити максимум по одн≥й-дв≥ книжц≥, а найчаст≥ше жодноњ. ѕерспективн≥ проекти, на котр≥ покладалис¤ чимал≥ над≥њ ≥ в котр≥ вкладалис¤ чимал≥ кошти, заморожен≥. ” приватних розмовах видавц≥ розпов≥дали мен≥ про вимушен≥сть скорочувати штати, викидаючи в буквальному сенс≥ цього слова на вулицю високласних фах≥вц≥в ≥ перспективних молодих спец≥ал≥ст≥в, ¤ких перед цим сам≥ ж навчали; про зменшенн¤, а то й анулюванн¤ гонорар≥в авторам; про те, що зароблен≥ за минулий р≥к кошти, ¤к≥ планували вкласти у нов≥ проекти, нин≥ просто проњдаютьс¤, ≥ вистачить њх максимум ≥ще на к≥лька м≥с¤ц≥в, а тод≥ п≥дприЇмства будуть просто л≥кв≥довуватис¤. «а припущенн¤ми самих видавц≥в, до к≥нц¤ року к≥льк≥сть украњнських видавництв, ¤к≥ не просто зареЇстрован≥, а реально працюють, скоротитьс¤ ¤к м≥н≥мум удвоЇ. √оловний редактор авторитетного столичного У‘актуФ Ћеон≥д ‘≥нкельштейн говорив авторов≥ цих р¤дк≥в, що нав≥ть ¤кби ур¤д ще цього м≥с¤ц¤ дозр≥в до скасуванн¤ ѕƒ¬ на книжки й поновленн¤ минулор≥чних правил роботи, все одно ринков≥ потр≥бно було б ¤к м≥н≥мум м≥с¤ц≥в с≥м дл¤ того, аби с¤к-так оговтатис¤ в≥д потр¤с≥нн¤.
ќдне слово Ц азаровщинаЕ Ѕ≥льше сл≥в нема!
—Ћќ¬Ќ» ≤ У“–ќя ј –”∆јФ
јле Ц не к≥льк≥стю, так ¤к≥стю. ћаЇмо напрочуд ц≥кав≥ книжки з-пом≥ж тих нечисленних видань, ¤к≥ все-таки зТ¤вилис¤ цими дн¤ми на св≥т, незважаючи на податковий тиск та ≥д≥отизм ур¤ду.
≤ почнемо з Ујнгло-украњнського словника мистецтвознавц¤ УArtLexФ, виданого ¬сеукрањнським благод≥йним фондом УѕоступФ. …ого автором Ї в≥домий поет, перекладач, мистецтвознавець, ф≥лософ Ћесь √ерасимчук.
ќчевидно, кожен, кому випадаЇ бодай час в≥д часу працювати з сучасними англомовними текстами, стикавс¤ з тим, що традиц≥йн≥ словники, ¤кими б повними вони не були, вже не можуть повною м≥рою задовольн¤ти потреби. јдже мова Ц живий орган≥зм, вона зм≥нюЇтьс¤ останн≥м часом напрочуд швидко, особливо в царин≥ нових мистецтв ≥ технолог≥й. ќтож, маЇмо ц≥лу низку синон≥м≥в, р≥зночитань
, потрактовувань одного ≥ того ж терм≥ну, за чим наш≥ словникар≥ традиц≥йно не встигають. “ож цю лагуну, нараз≥ в царин≥ мистецтвознавства, й покликаний насамперед заповнити словник Ћес¤ √ерасимчука. Ућен≥ здаЇтьс¤ слушним той шл¤х, ¤кий обирають мовознавц≥ у тих крањнах, де народ ≥ його поводир≥ розум≥ють необх≥дн≥сть розвитку мови ≥ де словники видаютьс¤ не раз на епоху, а Ї повс¤кденним ≥нструментом св≥домоњ нац≥њ, Ц зазначаЇ автор у передмов≥. Ц ќтже, нов≥тн≥ словники, ¤к правило, ф≥ксують всю лексику, котрою послуговуютьс¤ люди, а вже сам≥ користувач≥ системно вибирають т≥ слова й вирази, ¤к≥ њм до серц¤Ф. —аме так ≥ сконструйований цей словник, де подано максимум можливих вар≥ант≥в перекладу сл≥в; а коли йдетьс¤ про терм≥н чи ¤вище нов≥, коли Ї к≥лька п≥дход≥в до перекладу або коли ≥снуЇ плутанина у вживанн≥ терм≥ну, автор подаЇ й додатков≥ тлумаченн¤. ћожу додати, що мен≥ цей словник уже знадобивс¤ в робот≥.≤нша напрочуд ц≥кава новинка Ц ≥з царини художньоњ л≥тератури. ћаю на уваз≥ новий роман попул¤рноњ письменниц≥ ћар≥њ ћат≥ос, ¤кий публ≥кувавс¤ нещодавно в часопис≥ У—учасн≥стьФ п≥д значно адекватн≥шою, ¤к на мене, назвою У“ро¤ка ружаФ, а книжкою побачив св≥т у льв≥вському видавництв≥ Уѕ≥рам≥даФ п≥д Укомерц≥йн≥шоюФ назвою У—олодка ƒарус¤Ф.
“ворча активн≥сть ≥ р≥зноб≥чн≥сть ћар≥њ ћат≥ос останн≥м часом подиву г≥дна: ж≥ночий роман, еротична проза, психолог≥чна новел≥стика, поез≥¤, книга кул≥нарних рецепт≥в. ћен≥ особисто щось ≥з цього подобалос¤, але б≥льш≥сть таки н≥, зважаючи на УпопсовуФ ор≥Їнтац≥ю б≥льшост≥ текст≥в. јле в≥д У—олодкоњ ƒарус≥Ф ¤ отримав неаби¤ке естетичне задоволенн¤, ¤ке вже давно не отримував в≥д сучасноњ украњнськоњ прози. –оман, ¤к на мене, виграЇ насамперед тим, що тут немаЇ жодноњ награност≥, пози, що так характерна дл¤ сучасного тексту, а Ї тонка майстерн≥сть опов≥дача, орган≥чно з≥сперта на глибинну народну м≥топоетичну образн≥сть. ≤ ще: головною вадою сучасною прози Ц знову ж таки, на моЇ особисте переконанн¤ Ц Ї поголовна в≥дсутн≥сть траг≥чност≥ св≥тов≥дчутт¤. «в≥сно, кожен може мати з цього приводу власну думку, але мен≥ бачитьс¤ так, що вс≥ велик≥ романи в ≥стор≥њ св≥товоњ л≥тератури мали траг≥чну п≥доснову, нав≥ть ¤кщо декотр≥ з них ≥ виконувалис¤ ком≥чними засобами. ¬≥дчутт¤ смаку й м≥ри у виконанн≥ траг≥чного тексту, а також тонке зображанн¤ характер≥в ключових образ≥в Ц солодкоњ ƒарус≥, ≤вана ÷вичка, Ц ≥ Ї тим ключовим, що виг≥дно вир≥зн¤Ї новий роман ћар≥њ ћат≥ос на тл≥ нашоњ сучасноњ прози.
ўќ ¬»ƒјё“№ ” –≈•≤ќЌј’
≤з-пом≥ж ≥нших ц≥кавих видань, що втрапили мен≥ останн≥м часом до рук, хочу виокремити зб≥рку опов≥дань про природу У“иха рад≥стьФ ™вгена Ўморгуна, довол≥ УнехарапуноФ (сир≥ч, понадм≥ру самод≥¤льно) видану р≥вненською Ујзал≥ЇюФ за спри¤нн¤ м≥сцевоњ Уѕросв≥тиФ ≥ народного депутата в≥д ”Ќѕ ёр≥¤ Ўирка. ÷е зб≥рка напрочуд ц≥кавих шк≥ц≥в-спостережень розважливого, мудрого ≥ направду закоханого в природу письменника, розрахована здеб≥льшого на допитливе сприйманн¤ п≥дл≥тка. якби цю книжку видати не п≥д с≥ренькою паперовою обкладинкою у два кольори з Ув≥ночком-обрамленн¤мФ
, а ¤скраво, повнокольорово, з хорошими ≥люстрац≥¤ми, Ц тод≥ й наклад можна виславл¤ти не тис¤чний, а з дес¤ток тис¤ч, ≥ користь була б, ≥ прибуток, ≥ взагал≥Е ј так усе це вигл¤даЇ лише ¤к профанац≥¤ книговиданн¤, на жаль.¬ одному з попередн≥х огл¤д≥в ми вже писали про майстра еп≥шрами з „ерн≥вц≥в —ерг≥¤ овал¤ ≥ його зб≥рку Уѕ≥рат пераФ. ÷ей же автор видав у льв≥вськ≥й Уѕанорам≥Ф напрочуд ошатну м≥н≥атюрну зб≥рочку Ућ≥н≥-байкиФ. «б≥рочка, зв≥сно, на любител¤, але зроблена з≥ смаком.
ј ось ≥ще одне реі≥ональне виданн¤ Ц зб≥рка Ул≥рики, усм≥шок ≥ пересм≥шокФ јнатол≥¤ √орб≥вненка з екстраваіантною назвою УѕокотьолоФ, ¤ка побачила св≥т у черкаському видавництв≥ УЅрамаФ. “ексти, ¤к кажуть, самод≥¤льн≥, але видають у „еркасах значно краще, н≥ж у –≥вному.
ј в ∆итомир≥ нав≥ть на аналог≥чних ≥з –≥вним пол≥граф≥чних можливост¤х умудр¤ютьс¤ робити незлецьк≥ реч≥. як от книжка √ригор≥¤ ÷имбалюка У÷≥на печал≥Ф (видавець ћ. осенко), що побачила св≥т у б≥бл≥отечц≥ леіендарного журналу УјвжежФ. ƒебютна зб≥рка новел та опов≥дань представл¤Ї автора достойно Ц йому добре вдаютьс¤ психолог≥чн≥ сюжети, в≥н волод≥Ї мовою. “радиц≥йне письмо з його незм≥нною увагою до детал≥ ще далеко себе не вичерпало, Ц п≥дтвердженн¤м цьому, ¤к на мене, ≥ Ї книжка √ригор≥¤ ÷имбалюка.
ўе одне житомирське виданн¤ Ц дебютна книжечка молодоњ поетки й драматурга ќлени Ћудченко У’мари в≥двертатиФ (б≥бл≥отечка мистецькоњ і≥льд≥њ УЌеабищоФ) Ц своњм зовн≥шн≥м вигл¤дом здатна читача нал¤кати не менше, н≥ж згадуване р≥вненське виданн¤, а либонь ≥ б≥льше. ƒарма Ц тексти тут ¤краз досить ц≥кав≥, насамперед драматург≥¤. ёна авторка дуже старанно виводить ≥з традиц≥њ, скаж≥мо так, Удомашньоњ нечистоњ силиФ довол≥ ориі≥нальн≥ образи, насичуЇ тексти особливою атмосферою теплоти. ÷≥каво було би њњ пТЇси, насамперед У—татус сум≥сного проживанн¤, або ≤стоти ≥ не≥стотиФ, побачити на сцен≥. ” зб≥рочц≥ Ї також поез≥њ (м≥сц¤ми вдал≥) й прозов≥ шк≥ци (по-моЇму, вдал≥ значно меншою м≥рою), але драматург≥¤ Ц таки поза конкуренц≥Їю. √адаю, саме в цьому русл≥ й розвиватиметьс¤ надал≥ талант юноњ авторки.
ѕќ≈«≤я У¬ ѕ≈Ћ≈Ќ≤Ф
≤з нових поетичних видань мен≥ найб≥льше впали в око зб≥рки ¬асил¤ л≥чака УѕеленаФ (Уѕросв≥таФ, ињв) ≥ —ерг≥¤ ѕантюка УЅос¤цький калфаФ (УLiga ArtisФ, ињв).
Ѕ≥льш≥сть текст≥в у своњй нов≥й книжц≥ ¬асиль л≥чак вибудовуЇ з неспод≥ваних житейських ситуац≥й. ” передмов≥ в≥домий поет ¬асиль √ерасимТюк називаЇ л≥чаков≥ тексти Упрозањзованими поез≥¤миФ, зазначаючи: Уякщо вже говорити про образи, то саме ц≥ в≥рш≥ Ц метафори. «в≥сно, це не новий прийом Ц в≥рш-метафора. ≤нша справа Ц хто ≥ ¤к до цього п≥дходить. ƒумаю, що не кожен сприйме в≥рш≥ ¬асил¤ л≥чака ¤к метафори бутт¤, але вже те, що з безл≥ч≥ ситуац≥й ≥ пригод автором вибрано саме ц≥, що найчаст≥ше вони Ц з краю дитинства та отроцтва (√уцульщини Ц ≤. ј.), потверджують њхню невипадков≥сть. ”тверджують неможлив≥сть ословити њх сьогодн≥ звичними поетизмами, ¤к от у в≥рш≥ про кафе у р≥дному сел≥:
¬ласник кафе Ц
св¤щеннослужитель,
отець духовний,
м≥й однокласникФ.
Ќатом≥сть —ерг≥й ѕантюк орган≥чно поЇднуЇ верл≥бр (у традиц≥йному, УритмомелодичномуФ значенн≥ цього терм≥ну) ≥ римований в≥рш, максимально насичуючи њх Ужитейською енергетикоюФ. ÷е характерно дл¤ вс≥х його зб≥рок, у т≥м числ≥ й дл¤ новоњ книжки УЅос¤цький калфаФ, традиц≥йно УтоненькоњФ, але разом ≥з цим надзвичайно м≥сткоњ на враженн¤.
ƒо реч≥, в≥днедавна цей поет виступаЇ також ≥ в рол≥ видавц¤, серед новинок свого нещодавно створеного У¬идавництва —ерг≥¤ ѕантюкаФ запропонувавши поетичну зб≥рку молодоњ хмельницькоњ авторки ≈льв≥ри ћолдован У“≥нь у шухл¤д≥Ф, наст≥льки характеристичну, що на њњ текстах дозволю собу зупинитис¤ трохи детальн≥ше. Ѕо що не кажуть, а поет≥в ≥з глибоким л≥ричним даром у нас нин≥, мТ¤ко кажучи, майже нема. ѕавло √≥рник, –оман —киба Ц хто ще?! ≈льв≥ра ћолдован. “ак, њњ тексти ще м≥сц¤ми надто Усир≥Ф, ще емоц≥¤ веде њњ письмо майже неконтрольовано, але:
«ах≥д сонц¤, здаЇтьс¤, наврочили Ц
ћимовол≥ чи, може, на зло.
≤ тепер у вогн≥, у пророчому,
догораЇ пташине крило.
÷ей живий нерв досв≥д п≥дм≥нити не годен Ц х≥ба в≥дгранити. јбо Ц з≥псувати, хоча до цього, спод≥ваюсь, не д≥йде.
ћене вражаЇ у текстах ≈льв≥ри ¤кесь неймов≥рне вроджене вм≥нн¤ дошукуватис¤ сут≥ слова, його не ст≥льки граматичного, ¤к семантичного корен¤; абсолютна в≥дсутн≥сть у нењ в≥домого кожному Удосв≥дченомуФ (¤кщо так≥ ≥снують у природ≥) поетов≥ остраху перед неолог≥змом. ” нењ слово св≥же, н≥би щойно народжене, н≥би не т¤ж≥Ї над ним постмодерний флер нагромадженн¤ знак≥в-значень. ћен≥ хочетьс¤ шл≥фувати њњ в≥рш≥, безжально в≥дс≥кати УзайвеФ, але вже н≥бито й зд≥йн¤та долон¤, стискаючи сокиру кульковоњ ручки, не насм≥люЇтьс¤ з хрускотом вр≥затис¤ в живу плоть ще не виколисаного тексту Ц здаЇтьс¤, в≥н тут же зайдетьс¤ моторошним дит¤чим писком, ¤кого ¤ не переживу...
ровот≥чч¤ моЇ, кровор≥чч¤!
—ловоручч¤ моЇ, словопл≥чч¤!
—палахнути,
згор≥ти,
дотл≥ти?..
–озтопити
крихк≥
самоцв≥ти?..
—н≥гоплачч¤ моЇ, сн≥гол≥тт¤!
ƒолез≥рТ¤ моЇ, долецв≥тт¤!
≤ справд≥, ¤к до цього приступитис¤, не спровокувавши живого Укровот≥чч¤Ф? я не знаю. ≤ це заскочуЇ, це хвилюЇ, нервуЇ нав≥ть, дратуЇЕ ÷е Уневправн≥стьФ поета, котрий шукаЇ не вправности, а чогось ≥ншого Ц посутн≥шого, глибшого, справжн≥шого, ≥стинн≥шого, в≥чн≥шого (знов ц≥ неолог≥зми).
≤ Ц У«ќЋќ“ј Ѕ≤ЅЋ≤ќ“≈ јФ
Ќасамк≥нець Ц про найприЇмн≥ше, про виданн¤ дл¤ д≥тей. “ут останн≥м часом особливу увагу привертаЇ У«олота б≥бл≥отекаФ кињвського видавництва УЎколаФ, де прот¤гом к≥лькох м≥с¤ц≥в побачили св≥т чотири новинки, причому одна з них Ц двотомна.
≤з двотомноњ Ц Ућуфтик, ѕ≥вчеревичок ≥ ћохобородькоФ та УЌов≥ пригоди ћуфтика, ѕ≥вчеревичка ≥ ћохобородькаФ попул¤рного естонського письменника ≈но –ауда Ц й почнемо. ÷≥ троЇ маленьких кумедних чолов≥чк≥в, Ц а вони отримали своњ ≥мена в≥д того, що в перший носив бороду з мТ¤кенького моху, в другого було взутт¤ без носак≥в, щоб можна було в≥льно ворушити пальц¤ми, а трет≥й не розлучавс¤ з≥ своЇю великою муфтою, Ц на диво км≥тлив≥, винах≥длив≥, дотепн≥ й не губл¤тьс¤ н≥ в ¤к≥й ситуац≥њ. ƒо того ж, ус≥ троЇ Ц справжн≥ благородн≥ маленьк≥ лицар≥, завжди готов≥ прийти люд¤м на допомогу. «а цей тв≥р ≥мТ¤ ≈но –ауда занесене до ѕочесного списку ≥мен≥ √анса р≥ст≥ана јндерсена, а украњнськ≥ читач≥ мають змогу познайомитис¤ з ним у напрочуд орган≥чному переклад≥ авторитетного знавц¤ прибалт≥йських л≥тератур ќлександра «авгороднього.
≤нша новинка в ц≥й сер≥њ не потребуЇ спец≥ального представленн¤ Ц це У«наменитий детектив Ѕлюмкв≥стФ јстр≥д Ћ≥ндірен, авторки всесв≥тньов≥домих твор≥в про ѕепп≥ ƒовгапанчоху та арлсона, ¤кий живе на даху. ÷икл про Ѕлюмкв≥ста складаЇтьс¤ з трьох пов≥стей, дв≥ з ¤ких у переклад≥ авторитетноњ ќльги —енюк були вже в≥дом≥ юному украњнському читачев≥ й у ц≥й книжц≥ перевидан≥, а з третьою Ц У алле Ѕлюмкв≥ст ≥ –асмусФ Ц в≥н зустр≥нетьс¤ вперше, њњ пан≥ —енюк переклала спец≥ально дл¤ цього виданн¤.
“ак само не потребуЇ представленн¤ й знаменита книжка –едь¤рда ≥пл≥ніа Ућауіл≥Ф. ¬она належить до тих твор≥в св≥товоњ класики, жодне перевиданн¤ ¤ких зайвим аж н≥¤к не буде, Ц тим паче, що ¤ й не памТ¤таю нав≥ть, коли в нас востаннЇ видавали њњ масовим накладом. ћабуть, ≥ще за Углибоких сов≥т≥в
Ф.ј от не менше знамениту пов≥сть американськоњ письменниц≥ ≈леонор ѕортер Уѕол≥анаФ, ¤кою ось уже майже стол≥тт¤ зачитуютьс¤ д≥ти в усьому св≥т≥, дос≥ украњнською чомусь не перекладали. ј дарма Ц тв≥р про одинадц¤тил≥тню життЇрад≥сну позав≥дносно до найскладн≥ших обставин д≥вчинку направду захоплюючий. ѕринаймн≥ коли ¤ прин≥с ц≥ книжки додому ≥ запропонував дочц≥-другокласниц≥ вибрати з-пом≥ж них одну, ¤ку вона найдужче хот≥ла би прочитати, њњ виб≥р без жодних п≥дказок зупинивс¤ саме на Уѕол≥ан≥Ф лишень п≥сл¤ того, ¤к вона прочитала анотац≥ю. ѕереклала пов≥сть украњнською Ѕогдана √ора (зв≥сно, псевдон≥м), а вийшов цей переклад п≥д ірунтовною редакц≥Їю авторитетного перекладача Ћес¤ √ерасимчука.
ќтак≥ от новинки. «в≥сно, њх мусило би бути на пор¤док б≥льше, алеЕ Ўкода, звичайно, що чимало хороших твор≥в за нин≥шн≥х видавничих умов так ≥ залишаютьс¤ Ут≥нню у шухл¤д≥Ф (не до аналог≥њ з книжкою ≈льв≥ри ћолдован), але ¤ певен, що вс≥ вони рано чи п≥зно таки будуть видан≥, ≥ то належно. ≤ хоча краще УраноФ, але дл¤ доброго тексту ≥ Уп≥зноФ Ц не п≥зно. ’оч таким доводитьс¤ себе нараз≥ вт≥шатиЕ
≤ван јЌƒ–”—я