≤з джерел

янгол ≥ чорт на терезах св≥чника

¬ ”крањнському фонд≥ культури демонструють слобожанську керам≥ку

≤ван јндрус¤к

 

Ќебанальна виставка з банальною назвою Уƒуш≥ моЇњ трепетна колискаЕФ, що в≥дкрилас¤ в ”крањнському фонд≥ культури, покликана прив≥дкрити дл¤ спопсеного й опостмодерн≥зованого кињвського УбомондуФ дещицю справжнього дива, ¤ким Ї сучасна слобожанська керам≥ка. ѕокликана, але мало кому прив≥дкриЇ з одн≥Їњ банальноњ причини Ц нав≥ть на буклет≥, чудово синтезованому харк≥вським дизайнером ”л¤ною ћельниковою з такоњ нагоди, вм≥стилос¤ б≥льше роб≥т, н≥ж у в≥дведен≥й мистц¤м м≥н≥атюрн≥й експозиц≥йн≥й к≥мнат≥.

ќдним словом, сталос¤ все точн≥с≥нько так само, ¤к у нас останн≥м часом ведетьс¤ з ус≥ма значимими, справд≥ потужними нац≥ональними мистецькими ¤вищами Ц вони ≥снують н≥би сам≥ по соб≥, без жодного Увкор≥ненн¤Ф в ≥нформац≥йному простор≥, сусп≥льн≥й св≥домост≥, ба нав≥ть у загальномистецькому дискурс≥, оск≥льки р≥зн≥ мистецтва за нашоњ ситуац≥њ, ¤к паралельн≥ пр¤м≥, УмайжеФ не перетинаютьс¤. јле менше з тим Ц головне, що тр≥йко мистц≥в мають змогу трохи Узаспокоњти душуФ (а вс≥м в≥домо, наск≥льки дл¤ творчоњ людини важливим Ї вих≥д до авдитор≥њ), аби працювати дал≥.

¬иставка орган≥чно обТЇднала розк≥шн≥ декоративн≥ вази, глечики й горщики заслуженого д≥¤ча мистецтв ”крањни ¬Т¤чеслава –исцова, розмањтий Умальований посудФ заслуженого художника ”крањни Ѕориса ѕ¤ниди (чомусь саме так, без апострофа, хоча сам пан Ѕорис залюбки визнаЇ, що апостроф потр≥бен) ≥ дивовижну декоративну пластику Упросто художникаФ (тю! Ц просто ’удожника) ѕетра ћос¤. У” чар≥вному УсадуФ слоб≥дських керам≥ст≥в з ’аркова вир≥зн¤Їтьс¤ образн≥сть утил≥тарних форм, Ц писав про ц≥ роботи в≥домий поет (а в≥днедавна ще й нардеп Ц украњнський народник) ƒмитро ѕавличко. Ц ѕрийоми л≥пленн¤ вражають пластикою довершених л≥н≥й та кольор≥в оздобленн¤ посудин. ¬≥ртуозн≥сть виконанн¤ на гончарному круз≥ становить класику сучасного глин¤ного мистецтваФ.

≤з ƒмитром ¬асильовичем тут важко не погодитис¤ Ц з тим, власне, доповненн¤м, що образн≥сть ц¤, попри всю р≥зницю ≥ндив≥дуальних техн≥к, маЇ в своњй основ≥ глибинний народний первень; н≥би саме украњнське Їство щедро вихлюпуЇ тут трьома геть несхожими, але водночас у корен≥ спор≥дненими руслами. ѕритишен≥сть кольор≥в у –исцова активно компенсуЇтьс¤ њх справжн≥с≥ньким бу¤нн¤м у ѕ¤ниди, ¤к ≥ глибинно м≥фолог≥чн≥ образи ћос¤ Ц ѕ¤нидиною-таки формальною устален≥стю. ќдначе народна орган≥ка вражаЇ в кожного з них Ц у живому колорит≥ декоративних горщик≥в У озаки —тецько та √рицькоФ –исцова, в соковитому фольклорному розпис≥ декоративного тарел¤ ѕ¤ниди У¬еч≥рФ, у тому, ¤к УѕокроваФ ћос¤, в ¤к≥й в≥ддалено вгадуютьс¤ риси ск≥фськоњ баби, в своЇму лон≥ обер≥гаЇ всю родинуЕ

ћосев≥ роботи взагал≥ наст≥льки характеристичн≥, що кожен, хто бодай раз побачив хоч би одну з них, безпомилково визначить твори цього мистц¤ з-пом≥ж сотень ≥нших. ќдна з найб≥льш вражаючих Ц св≥чник У“ерезиФ, на УшалькахФ ¤кого Увр≥вноважуютьФ св≥т суворий, але добрий ¤нгол ≥ зовс≥м не гр≥зний, а радше печальний, ¤к у народних леіендах, чорт.

—правжнЇ мистецтво Ц це завжди доторк до в≥чност≥ кр≥зь тонку тканину нац≥ональноњ орган≥ки. ќчевидно, саме такою Ї сучасна слобожанська керам≥ка. ќт ¤кби ще њњ в нас бодай тр≥шечки б≥льше зналиЕ