≤з джерел
янгол ≥ чорт на
терезах св≥чника
¬ ”крањнському
фонд≥ культури демонструють слобожанську керам≥ку
≤ван јндрус¤к
Ќебанальна
виставка з банальною назвою Уƒуш≥ моЇњ трепетна колискаЕФ, що в≥дкрилас¤ в
”крањнському фонд≥ культури, покликана прив≥дкрити дл¤ спопсеного й
опостмодерн≥зованого кињвського УбомондуФ дещицю справжнього дива, ¤ким Ї
сучасна слобожанська керам≥ка. ѕокликана, але мало кому прив≥дкриЇ з одн≥Їњ
банальноњ причини Ц нав≥ть на буклет≥, чудово синтезованому харк≥вським
дизайнером ”л¤ною ћельниковою з такоњ нагоди, вм≥стилос¤ б≥льше роб≥т, н≥ж у
в≥дведен≥й мистц¤м м≥н≥атюрн≥й експозиц≥йн≥й к≥мнат≥.
ќдним словом,
сталос¤ все точн≥с≥нько так само, ¤к у нас останн≥м часом ведетьс¤ з ус≥ма
значимими, справд≥ потужними нац≥ональними мистецькими ¤вищами Ц вони ≥снують
н≥би сам≥ по соб≥, без жодного Увкор≥ненн¤Ф в ≥нформац≥йному простор≥,
сусп≥льн≥й св≥домост≥, ба нав≥ть у загальномистецькому дискурс≥, оск≥льки р≥зн≥
мистецтва за нашоњ ситуац≥њ, ¤к паралельн≥ пр¤м≥, УмайжеФ не перетинаютьс¤. јле
менше з тим Ц головне, що тр≥йко мистц≥в мають змогу трохи Узаспокоњти душуФ (а
вс≥м в≥домо, наск≥льки дл¤ творчоњ людини важливим Ї вих≥д до авдитор≥њ), аби
працювати дал≥.
¬иставка орган≥чно
обТЇднала розк≥шн≥ декоративн≥ вази, глечики й горщики заслуженого д≥¤ча
мистецтв ”крањни ¬Т¤чеслава –исцова, розмањтий Умальований посудФ заслуженого
художника ”крањни Ѕориса ѕ¤ниди (чомусь саме так, без апострофа, хоча сам пан
Ѕорис залюбки визнаЇ, що апостроф потр≥бен) ≥ дивовижну декоративну пластику
Упросто художникаФ (тю! Ц просто ’удожника) ѕетра ћос¤. У” чар≥вному УсадуФ
слоб≥дських керам≥ст≥в з ’аркова вир≥зн¤Їтьс¤ образн≥сть утил≥тарних форм, Ц
писав про ц≥ роботи в≥домий поет (а в≥днедавна ще й нардеп Ц украњнський
народник) ƒмитро ѕавличко. Ц ѕрийоми л≥пленн¤ вражають пластикою довершених
л≥н≥й та кольор≥в оздобленн¤ посудин. ¬≥ртуозн≥сть виконанн¤ на гончарному
круз≥ становить класику сучасного глин¤ного мистецтваФ.
≤з ƒмитром
¬асильовичем тут важко не погодитис¤ Ц з тим, власне, доповненн¤м, що
образн≥сть ц¤, попри всю р≥зницю ≥ндив≥дуальних техн≥к, маЇ в своњй основ≥
глибинний народний первень; н≥би саме украњнське Їство щедро вихлюпуЇ тут
трьома геть несхожими, але водночас у корен≥ спор≥дненими руслами. ѕритишен≥сть
кольор≥в у –исцова активно компенсуЇтьс¤ њх справжн≥с≥ньким бу¤нн¤м у ѕ¤ниди, ¤к
≥ глибинно м≥фолог≥чн≥ образи ћос¤ Ц ѕ¤нидиною-таки формальною устален≥стю.
ќдначе народна орган≥ка вражаЇ в кожного з них Ц у живому колорит≥ декоративних
горщик≥в У озаки —тецько та √рицькоФ –исцова, в соковитому фольклорному розпис≥
декоративного тарел¤ ѕ¤ниди У¬еч≥рФ, у тому, ¤к УѕокроваФ ћос¤, в ¤к≥й
в≥ддалено вгадуютьс¤ риси ск≥фськоњ баби, в своЇму лон≥ обер≥гаЇ всю родинуЕ
ћосев≥ роботи
взагал≥ наст≥льки характеристичн≥, що кожен, хто бодай раз побачив хоч би одну
з них, безпомилково визначить твори цього мистц¤ з-пом≥ж сотень ≥нших. ќдна з
найб≥льш вражаючих Ц св≥чник У“ерезиФ, на УшалькахФ ¤кого Увр≥вноважуютьФ св≥т
суворий, але добрий ¤нгол ≥ зовс≥м не гр≥зний, а радше печальний, ¤к у народних
леіендах, чорт.
—правжнЇ мистецтво
Ц це завжди доторк до в≥чност≥ кр≥зь тонку тканину нац≥ональноњ орган≥ки.
ќчевидно, саме такою Ї сучасна слобожанська керам≥ка. ќт ¤кби ще њњ в нас бодай
тр≥шечки б≥льше зналиЕ