Іванові
Андрусякові
ми
вийшли з
парижів в
яких не були
прилипли
до часу
немов до
смоли
і наш
корабель
білий аркуш
шрифтами
наповнений
Сей алкоголь
мов
книжка - летовища
Шарль де Ґоль
і
Тріюмфальної
арки
в
Нью-Йорку без
змін
(подорожчав
коньяк)
минула
зима
атлантична
моя
без
снігу що ж
зими
невтішні
хоча би
тому що
зволожують
стиль
тому
бовваніють:
залишений
стіл
й
покреслені
вірші
і рими
неточні
скасовують
ритм
і музику
нищать - та це
не болить
бо
навіть
оркестри
фальшивлять
поезія
здуру
сходить на
пси
і
зоряний час
світової
попси
- як
голку у вену
зашиють -
новини
невтішні
однак з-поміж
них
сповіщують:
Мілош навіки
затих
й про
успіхи
військ
коаліцій
прикинь:
як змінилися
все навруги
і лохи
співають про
чисті луги
- як
мавпи у
клітці -
і я
повернувсь у
мурашний
Нью-Йорк
сандалем
намацую
пляжний
пісок
в
марнотних
есеях
спогадую
мандри
і сорок
минуло - і
тінь
батьківщин
неначе
цілуються
двоє мужчин
- нові
камяні
атланти -
не
криючись отже нічого
нема
і марі-хуана
звичайна
трава
й сто
років
самотності
димом пішли
і сорок
самотностей
із сорока
вишкрябує
зараз тлінна
рука
- і числа
числи -
на жаль
я шукаю
нью-йоркський
париж
в якому
китайці
спродують
риж
в якому
богема не
курить й не
пє
не пише
листів - не підписує
звернень
немає
відльотів -
не знає
повернень
не є
майнем
до Парижу -
надходить
весна -
обридла
мені моя
куртка тісна
в Парижі
накупим одеж
і молюсків
вина
напємсь а
весняних
жінок
в
коротких
спідницях і
кожен їх крок
запишем
у віршах -Як
плюскіт
життя
-що залежить
від слів -
якого і
словом
вважати не
слід
а тільки
парижем й
жінками
і запах
парфум і вірші з
лисиць
і
фільмом
галявин з
достиглих
суниць
- і
випаром кави
-