УKARL MARX TOURФ

 

ќдна з украй небагатьох у цьому св≥т≥ речей, котру ¤, хоч убий, н≥¤к не можу збагнути, Ц це Ул≥вацтвоФ ц≥лоњ низки молодих украњнських письменник≥в. Ќе графоманчук≥в, ¤к≥ завжди були, Ї ≥ будуть ≥ ¤ким, за великим рахунком, однаково, про що писати, а таки письменник≥в Ц справжн≥х, ц≥кавих, потужних. як ≥ чому вони можуть бавитис¤ в оте модне тепер Ул≥вацтвоФ, ≥ то не будь-де, а в ”крањн≥, котра Ц нер≥дко дол¤ми њхн≥х-таки батьк≥в ≥ д≥д≥в, не кажучи вже безпосередн≥х духовних попередник≥в Ц сп≥знала УпривабиФ комун≥зму, ¤к то кажуть, Упо в≥нц¤Ф? як, скаж≥мо, м≥й давн≥й при¤тель —ерг≥й ∆адан, поез≥ю ¤кого ¤ дуже люблю ≥ високо ц≥ную, може називати книжку вибраного У ап≥талФ ≥ проводити з нею по ”крањн≥ УKarl Marx tourФ? јдже в≥н вихований на традиц≥¤х украњнського поетичного аваніарду 1920-х, ус≥ ч≥льн≥ представники ¤кого буди розстр≥л¤н≥ Ув≥рними посл≥довника KarlТа MarxТаФ...

Ќ≥, ¤ чудово розум≥ю письменник≥в зах≥дних. ¬они того комун≥зму нав≥ч не бачили. „и нехай упритул недобачали Ц але то њхн¤ карма. ≤ то не лише ¤кий-небудь Удруг кой-коіоФ –омен –олан чи Упоет роб≥тничоњ јмерикиФ  арл —ендбері, про ¤кого Уроб≥тнича јмерикаФ й не чула... Ќав≥ть великий ѕабло Ќеруда! Ќав≥ть великий ‘едер≥ко •арс≥¤ Ћорка! ўо вони могли знати про комун≥зм? јн≥чог≥с≥нько!  р≥м, зв≥сно, експортних балачок про Убратерство ≥ р≥вн≥стьФ Ц таких привабливих почерез зал≥зну зав≥су, з-над ¤коњ видно х≥ба кремл≥вськ≥ УзвйоздиФ. ÷е ж прикольно, це ж на Удикому заход≥Ф Ц романтика... Ќав≥ть м≥й улюблений американець ≈двард ≈стл≥н  амм≥ніс (чи то б пак, едвард естл≥н камм≥ніс Ц цей невиправний аваніардист вол≥в писатис¤ виключно з маленьких л≥тер) у молодост≥ Унава¤вФ довжелезну поему ≥з самого лише об≥груванн¤ великол≥терноњ абрев≥атури SSSR (ц≥каво, що саме тод≥, у 1920-≥, у щось дуже под≥бне бавилис¤ в нас ≥ конструктив≥ст ¬алерТ¤н ѕол≥щук, ≥ футурист Ќ≥ко Ѕажан). ≤ що ж? ќц≥нили Ц запросили в турне по цьому Ураю р≥вност≥ й братерстваФ. јле ж  амм≥ніс не –олан, його на марницю не купиш. ѕ≥д час цього УтурнеФ, де йому не показали й тис¤чноњ дол≥ вс≥х УпривабФ комун≥зму, Ц в≥н зрозум≥в! ≤ в≥дтак писав про ще недавно Ув≥дабрев≥атуренийФ ним SSSR не ≥накше ¤к про Уантисв≥тФ ≥ Упородженн¤ нелюдськоњ у¤виФ:

“авар≥щ кожен в ц≥м горнил≥ зла

Ї ненависти часточка мала, Ц

а ненависть у них несамовита...

“а все ж американц≥ Ц за самою своЇю природою Ц все одно залишалис¤ Ул≥вакамиФ. ќсобливо в 1960-≥, коли Уна аренуФ вийшли справжн≥ Упоети роб≥тничоњ јмерикиФ Ц б≥тники. ƒо SSSR вони сентимент≥в уже не мали; ось ¤к ‘ренк ќТ√ара писав у в≥рш≥ У¬≥дпов≥дь ¬ознесенському та ™втушенков≥Ф: Уви не робите нав≥ть того, що можете ≥ повинн≥ / ¤ не люблю вас в≥дтод≥ ¤к помер ћа¤ковський тод≥ ѕастернак / њхн¤ смерть була смертю моЇњ туги за вашою втомленою нев≥глаською расою / ¤кщо вже на рас≥ так напол¤гаЇте / ви не в≥дберете в мене моњх друз≥в / бо вони живуть у √арлем≥ / ≥ не зробите з ћ≥сс≥с≥п≥ —ахал≥ну / ви сп≥знилис¤Ф (переклад ёр≥¤ јндруховича).

¬они й тепер залишаютьс¤ Ул≥вакамиФ Ц ≥ наш≥ хлопц≥, захоплен≥ њхньою контркультурою, залюбки соб≥ Учеіевар¤тьс¤Ф. Ќ≥би й забули, що десь у той час, коли  амм≥ніс обТњздив Унеозор≥ просториФ, щоб написати п≥зн≥ше про Унесамовиту ненавистьФ, його украњнськ≥ колеіи-аваніардисти були запроваджен≥ на Ув≥льне л≥соповальне творивоФ в —иб≥р Ц зазвичай Убез права перепискиФ...

“ому ¤, хоч убий, не можу збагнути, ¤к п≥сл¤ всього цього украњнський письменник може бути Ул≥вакомФ. јмериканський Ц так, рос≥йський Ц Ѕог йому судд¤, н≥караіуанський, ≥зрањльський, кот-дТ≥вуарський, ангольський, афганський, курдський, пуштунський Ц тис¤чу раз≥в нехай... јле украњнський не може! «абагато живоњ кров≥...

≤ван јЌƒ–”—я