Ќ≈—“ќ– «Ћ≤“ќѕ»—»¬—я...
ѕереможцем У нижкового св≥туФ-2005
стала не книжка, а УпродуктФ
ќрган≥затори гордо називають
У нижковий св≥тФ другою в ”крањн≥ за масштабами книжковою виставкою-¤рмаркою
п≥сл¤ льв≥вського ‘оруму видавц≥в. ‘ормально це справд≥ так, бо ≥нш≥ й до цього
не дот¤гують, але фактично жодних пор≥вн¤нь з ‘орумом кињвська виставка, що маЇ
статус м≥жнародноњ й на минулих вих≥дних проходила вже усьоме, елементарно не
витримуЇ. якщо бути до к≥нц¤ чесними, то мусимо констатувати, що в ц≥й царин≥ Ї
‘орум, тод≥ ¤к м≥н≥мум девТ¤тка Уваканс≥йФ, а вже другу дес¤тку в≥дкриваЇ
У нижковий св≥тФ.
ѕереконатис¤ в цьому запросто м≥г кожен книголюб, поблукавши двома не вельми переповненими залами ≥нституту ф≥зкультури Ц символ≥чне м≥сце дл¤ Укнижкового св¤таФ, чи не так? ќдним словом, нав≥ть на в≥дкритт≥ була дещиц¤ порожн≥х ¤ток, а в ≥нш≥ дн≥ тим паче; та й серед в≥дв≥дувач≥в особливого аж≥отажу не спостер≥галос¤. јле найдужче вражав хол при вход≥ на виставку Ц там, де в попередн≥ роки традиц≥йно розм≥щавс¤ великий стенд ≥з навчально-п≥знавальною л≥тературою кињвського видавництва УЎколаФ, тепер сто¤ла ¤тка чогось т¤жко рос≥йсько-православного, де пор¤д ≥з ц≥кавими й ц≥нними виданн¤ми на кшталт лист≥в ¬асил≥¤ ¬еликого активно пропонувалис¤ книжечки в≥дверто антиукрањнського зм≥сту. ≤ лише скромно розташований поруч столик ≥з виданн¤ми музею ≤вана √ончара нагадував в≥дв≥дувачам, що вони не в ¤к≥й-небудь –¤зан≥ чи остром≥, а в стольному град≥ иЇв≥...
ƒо реч≥, згадувана вже УЎколаФ, ¤к ≥ низка ≥нших поважних видавництв Ц Уј-Ѕј-Ѕј-√ј-Ћј-ћј-√јФ, УЋ≥ле¤-Ќ¬Ф, У альвар≥¤Ф тощо, Ц цю виставку взагал≥ з≥гнорували, а де¤к≥ ≥гнорують уже не перший р≥к. ÷ей факт теж багато про що промовл¤Ї. Ѕо ж ≥гнорують, наск≥льки мен≥ в≥домо, зовс≥м не тому, що мають щось проти орган≥затора виставки ф≥рми Ућедв≥нФ, а лише через те, що вважають свою участь тут справою елементарно невиг≥дною.
”т≥м, низка ≥нших не менш поважних видавництв тут, навпаки, завжди присутн≥. —еред них Ц кињвський У‘актФ, ¤кий, кр≥м традиц≥йного дл¤ цього видавництва представленн¤ на нашому ринку твор≥в ќксани «абужко (цього разу нового поетичного вибраного) й резонансних сер≥й У«она ќв≥д≥¤Ф та УExceptis excipiendisФ, порадував новим справд≥ ун≥кальним проектом. ≤детьс¤ про запроваджену тут сер≥ю меценатських видань У”крањнська класикаФ, в ¤к≥й щойно зТ¤вилас¤ п≥лотна книжка Ц пов≥ст≥ й новели ћихайла оцюбинського У« глибиниФ. ѕроект передбачаЇ виданн¤ книжковоњ сер≥њ украњнськоњ класичноњ л≥тератури в дешевому й максимально доступному формат≥ коштом меценат≥в, причому частина накладу за посередництва м≥н≥стерства культури (будь ласка, не треба про туризм!) безкоштовно передаЇтьс¤ с≥льським б≥бл≥отекам. ћеценатом першоњ книжки сер≥њ стала донька √ната ’откевича √алина ’откевич, ¤ка живе у французькому м≥ст≥ •ренобл≥ й на житт¤ та благод≥йницьку д≥¤льн≥сть заробл¤Ї тим, що займаЇтьс¤ писанкарством ≥ навчаЇ цього д≥тей! —имптоматична ще одна р≥ч Ц книжка продаЇтьс¤ за ун≥кальною ц≥ною 3 гривн≥ (!), однак потрапить вона лише до тих книгарень в обласних центрах, ¤к≥ активно й систематично пропаіують саме украњнськ≥ виданн¤ (таких, на жаль, одиниц≥). як запевнив головний редактор У‘актуФ Ћеон≥д ‘≥нкельштейн, Ї меценат уже й на друге в ц≥й сер≥њ виданн¤ Ц вибран≥ твори ћиколи ’вильового, так що й ц¤ книжка найближчим часом поповнить моторошно куц≥ фонди с≥льських б≥бл≥отек та домашн≥ б≥бл≥отечки Умаленьких украњнц≥вФ, про духовн≥ запити ¤ких чомусь повс¤кчас забуваЇ держава з п≥дозр≥ло неадекватною назвою ”крањна.
—еред в≥дкритт≥в У нижкового св≥туФ не можу не
назвати й терноп≥льське видавництво УƒжураФ, ¤ке презентувало низку видань ≥з
царини сучасного украњнського письменства. Ќаголошу Ц не попси, а саме
художньоњ л≥тератури, чого в≥д переважноњ б≥льшост≥ УрозкрученихФ видавництв не
дочекаЇшс¤. ажуть, н≥бито така л≥тература Уне користуЇтьс¤ попитомФ, Ц от лише
ц≥каво, чому це УƒжураФ на такому Убезпопитт≥Ф змушена була готувати вже другий
за р≥к наклад роману ѕавла ¬ольвача У л¤саФ? Ќевже маленьке терноп≥льське
видавництво краще вм≥Ї торгувати в≥д кињвських чи харк≥вських іранд≥в? Ќ≥,
причина, ¤сна р≥ч, в ≥ншому Ц б≥льш≥сть тих, хто в нас вважаЇтьс¤ ірандами,
просто йдуть шл¤хом найменшого опору й найб≥льшого об≥гу, ≥ за повноњ в≥дсутност≥
хоч ¤коњсь державноњ пол≥тики в книговидавнич≥й сфер≥ сучасна украњнська
л≥тература в≥дома зазвичай лише др≥бц≥ фах≥вц≥в. ћало того: ¤ можу назвати з
дес¤ток першокласних роман≥в, ¤к≥ були би окрасою будь-¤кого нац≥онального
письменства, а в нас елементарно не можуть знайти нав≥ть видавц¤ Ц бо не Ї
попсою... “им часом ѕрезидент, коли п≥д час телемосту на минулому тижн≥
студентка запитала його про книговидавнич≥ проблеми, в≥дбувс¤ банальною фразою
про зб≥льшенн¤ видатк≥в на цю сферу в бюджет≥ на наступний р≥к. Ќе знаю, коли
нарешт≥ до владц≥в д≥йде, та чи й узагал≥ д≥йде коли-небудь, що перш н≥ж кидати
грош≥ в болото, сл≥д його ¤к м≥н≥мум почистити! Ѕо ≥накше ск≥льки не кидай Ц ≥
в≥д грошей нав≥ть хвост≥в не залишитьс¤, ≥ болото сто¤тиме, ¤к стоњть!
” цьому контекст≥, до реч≥, дуже симптоматичною
бачитьс¤ книжка-переможниц¤ сьомого У нижкового св≥туФ, володар призу У«олотий
Ќестор-л≥тописецьФ. ÷¤ в≥дзнака д≥сталас¤ фундаментальному томищу п≥д назвою
У”крањна Ц козацька державаФ кињвського видавництва У≈ммаФ. ÷≥на Ц 1800
гривень, а слабосилим ≥ нервовим брати цю книжку до рук не рекомендуЇтьс¤ Ц
можуть не п≥дн¤ти. —вого часу ёрко ¬инничук про виданн¤ такого штибу писав ¤к
про Угрубезний талмуд, ¤ким можна ≥ бичка вбитиФ!
Ќ≥, панове, ¤ не хочу н≥чого поганого сказати про
цей продукт видавництва У≈ммаФ Ц вигл¤даЇ в≥н, навпаки, дуже ¤к≥сно, пристойно,
нав≥ть шикарно. ѕроблема лише в тому, що це саме УпродуктФ, а не книжка. Ѕо
книжка ≥снуЇ дл¤ того, аби њњ читали, а хто, кр≥м редактор≥в, прочитаЇ цього
УталмудаФ, ¤ соб≥ у¤вл¤ю ду-уже погано. ÷е виданн¤ т¤гне х≥ба на мудрий
подарунок немудрому шефов≥, ¤кий покладе його Удл¤ понтуФ за шкло й час в≥д
часу рекомендуватиме прибиральниц≥ здмухувати з нього пилюку. Ќе перечу Ц
такого штибу виданн¤ теж потр≥бн≥, але ¤кщо вони Унайкращ≥Ф, то нашому
книговиданню справд≥ не позаздриш.
≤ван јндрус¤к
УЌародне словоФ, ч.45, 17 листопада 2005 р.