УЎвидкий ≥ стр≥мкий початок виборенн¤ украњнськоњ
державноњ незалежност≥ був спалахом народноњ вол≥, спалахом орган≥чним, в≥н
природно Увписавс¤Ф в тис¤чол≥тню ≥стор≥ю украњнського народу, став одн≥Їю з њњ
в≥хових под≥й, на зразок тих, ¤кими були героњчн≥ ≥ траг≥чн≥ факти ÷ентральноњ
–ади, ”Ќ–, ƒиректор≥њ. ѕод≥бно до того, ¤к швидко й легко впроваджуване ран≥ше
на р≥вн≥ норми, досить звичне колон≥альне Уна ”крањн≥Ф без надзусиль
поступилос¤ Ув ”крањн≥Ф, Ц так багато з украњнського в р≥зних сферах природно
в≥дроджувалос¤, утверджувалос¤, ≥ на цю пробуджувану духовну енерг≥ю мав би
спиратис¤ процес державо- ≥ нац≥Їтворенн¤. ќднак...Ф
ќце УоднакФ ≥ Ї концентрованим до нап≥вз≥тханн¤ чи
нап≥ввигуку зм≥стом книжки, цитата з ¤коњ винесена у УврубФ нашого матер≥алу.
нижки, автор ¤коњ Ц один ≥з ч≥льних ≥ (в найкращому значенн≥ цього слова)
Ухрон≥чнихФ нац≥онал демократ≥в Ц прекрасно усв≥домлював, що перетворенн¤
початку 1990-х в ”крањн≥ були a priori саме нац≥онально-демократичними, однак подальш≥
тринадц¤ть рок≥в украњнськоњ ≥стор≥њ ви¤вилис¤ ознаменован≥ хоч ≥ латентним,
однак систематичним ≥ методичним вихолощенн¤м саме елемент≥в
нац≥онально-демократичного з ус≥х сфер украњнського житт¤. ¬ихолощенн¤м, у
котрому колишн≥ керманич≥ аж так зат¤то перебрали м≥ру, що на чотирнадц¤тому
роц≥ Ќезалежност≥ знадобивс¤ другий етап украњнськоњ нац≥онально-демократичноњ
революц≥њ, що отримав назву революц≥њ ѕомаранчевоњ.
«в≥дси й назва ц≥Їњ книжки: У—п≥льний знаменник Ц
тринадц¤тьФ. «ведена п≥д Усп≥льний знаменник обкладинкиФ документальна хрон≥ка
тринадц¤ти рок≥в ц≥леспр¤мованоњ й наполегливоњ боротьби автора проти цього
брутального вихолощенн¤. Ѕоротьби, котра привела його спершу до –уху Ц того
першого, Їдиного, легендарного –уху, ¤кий на початку девТ¤ностих ≥ був
уособленн¤м нац≥онально-демократичноњ ≥дењ, Ц а в≥дтак, через низку громадських
≥ пол≥тичних орган≥зац≥й, котр≥ декларували свою привТ¤зан≥сть до ц≥Їњ
≥деолог≥њ, хоча на практиц≥ далеко не завжди ви¤вл¤ли в цьому посл≥довн≥сть, Ц
до ”крањнськоњ Ќародноњ ѕарт≥њ, в основу д≥¤льност≥ ¤коњ
нац≥онально-демократична ≥деолог≥¤ покладена реально.
¬ласне, книжка У—п≥льний знаменник Ц тринадц¤тьФ
≥з п≥дзаголовком У1987 Ц 2004. ’рон≥ка св≥дка й учасника под≥йФ м≥стить статт≥,
виступи, допов≥д≥, пол≥тичн≥ за¤ви, документи та ≥нтервТю цього пер≥оду одного
з пров≥дних украњнських учених, доктора ф≥лолог≥чних наук, професора,
члена-кореспондента Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук ”крањни, заслуженого д≥¤ча науки
≥ техн≥ки, лавреата низки престижних прем≥й, у тому числ≥ Ќац≥ональноњ ≥мен≥ “.
√. Ўевченка, члена ÷ентрального ѕроводу ”крањнськоњ Ќародноњ ѕарт≥њ ¬≥тал≥¤
√ригоровича ƒончика. ÷е хрон≥ка громадськоњ д≥¤льност≥ авторитетного науковц¤,
¤кий, за природою своЇњ душ≥, не може залишатис¤ байдужим до тривожних
сусп≥льних процес≥в, що загрожують нормальному життЇ≥снуванню р≥дноњ нац≥њ, а тому
й змушений, у м≥ру своњх сил ≥ можливостей, Урозм≥нюватис¤Ф на практичну
пол≥тику.
ясна р≥ч, Улевова пайкаФ з≥браних у книжц≥
матер≥ал≥в присв¤чена проблемам, котр≥ нин≥ найдужче хвилюють украњнського
≥нтелектуала: формуванн¤ повноц≥нного украњнського культурного простору,
належне у р≥дн≥й держав≥ функц≥онуванн¤ р≥дноњ мови. ÷е законом≥рно ще й тому,
що тривалий час ¬≥тал≥й ƒончик очолював авторитетний л≥тературознавчий журнал
У—лово ≥ „асФ. јнал≥зуючи ситуац≥ю, автор доходить законом≥рних висновк≥в: УЌин≥шн≥х
супротивник≥в украњнськоњ мови в незалежноњ ”крањни р≥вно ст≥льки ж, ск≥льки й
ворог≥в нашоњ незалежност≥. —к≥льки ж ≥ вигодуваних ≥ п≥дгодовуваних дал≥
приб≥чник≥в ≥мпер≥њ, зокрема й на мовно-культурному пол≥. «верн≥сть увагу,
наприклад, на зловт≥шну ≥нтонац≥ю, з ¤кою на де¤ких телеекранах розпов≥дають
про наш≥ недол≥ки й невдач≥, ¤к правило, переб≥льшен≥ чи й взагал≥ вигадан≥, Ц
н≥, так говор¤ть збоку, а не зсередини, так мовл¤ть чуж≥, а не своњФ.
ѕ≥д цими р¤дками дата: грудень 2000-го, але, на превеликий
жаль, нав≥ть сьогодн≥, вже по другому етапов≥ нац≥онально-демократичноњ
революц≥њ, вони не втратили актуальност≥; нав≥ть сьогодн≥ народн≥ завоюванн¤,
¤к вигл¤даЇ, дехто намагаЇтьс¤ рев≥з≥онувати... ¬≥дтак, ≥ п≥д цим огл¤дом
книжка професора ƒончика (п≥дготовлена, до реч≥, ще до помаранчевих под≥й)
вигл¤даЇ вкрай актуальною: вона, кр≥м ≥ншого, дуже виразно показуЇ нам, що саме
й чому ми випустили з уваги тод≥, наприпочатку 90-х, ≥ чим не маЇмо б≥льше
права поступатис¤ н≥ на йоту.
≤ван јндрус¤к