—хоже, таке почутт¤ (можливо п≥дсв≥домо) притаманне ≤ванов≥ јндрус¤ку. я давно спостер≥гаю за його поетичною лаборатор≥Їю ≥ бачу напружен≥ пошуки виходу поза себе, поза те, що асоц≥юЇтьс¤ з тим художн≥м материком, ¤кий в≥н створив; виходу-зв≥льненн¤, чого завжди бажають справжн≥ профес≥онали (можна згадати нар≥канн¤ багатьох великих про брак новизни в њхн≥й творчост≥).

√овор¤чи про еволюц≥ю, утримаюсь в≥д спокуси цитувати —пенсера та ≥нших розумних хлопц≥в, адже дану категор≥ю уживаЇ в прикладному значенн≥. ≤ванов≥ книги формують ц≥л≥сну ≥ водночас стад≥йну картину художньоњ св≥домост≥. Ќа моЇ (субФЇктивне) переконанн¤, поетична творч≥сть јндрус¤ка пройшла (проходить) три самобутн≥ етапи, ¤к≥ можна означити таким чином: 1) деіенерац≥йний: тексти, що припадають на пер≥од бурхливоњ д≥¤льност≥ УЌовоњ деіенерац≥њФ Ц в≥д зб≥рки Уƒепресивний синдромФ (1992) до УќтруЇнн¤ голосомФ (1996); 2) ≥мперативний: перш≥ зм≥ни пом≥тн≥ в Уперех≥дн≥йФ елег≥йн≥й зб≥рц≥ УЎаріаФ (1999), особливо ж вибухово виражен≥ у Уѕоверненн≥ в •алапаіосФ (2001); 3) умиротворений (можливо, не зовс≥м точне слово): окрем≥ тексти ≥з книги любовних в≥рш≥в У—ад перел≥тнийФ (2001) та написане останн≥м часом.

¬т≥м, не заперечую думки про те, що таке розр≥зненн¤ не Ї виключно хронолог≥чним чи генеалог≥чним, адже законом≥рно, що процес переходу в≥д одних ¤костей до ≥нших може м≥стити в соб≥ спонтанн≥сть та ≥нш≥ неспод≥ванки. ќтже, йдетьс¤ виключно про загальн≥ враженн¤ в≥д УсюжетуФ ≤вановоњ поетичноњ творчост≥.

ѕопри ц≥ зовн≥шн≥ атрибути, јндрус¤к спром≥гс¤ (думаю, що в≥н про це нав≥ть ≥ не п≥дозрюЇ) виробити власний поетичний принцип Ц принцип Ублукаючоњ семантикиФ. —под≥ваюс¤, що поц≥новувач≥ ≤вановоњ поез≥њ зрозум≥ють мою думку, згадавши незабутн≥ враженн¤ в≥д Удегенерат≥вськихФ текст≥в У«а овидом терпне самотн≥й сумний рамаданФ чи Уя помираю вас. “ака печальФ. ≤детьс¤ про те, що через асоц≥ативне насиченн¤ поетичного св≥ту, читацька у¤ва постаЇ звичайн≥с≥ньким УчовникомФ, ¤кого кидаЇ в р≥зн≥ боки, ≥ коли нарешт≥ прибиваЇ до берега, то в текст≥ буквально оживаЇ ¤кась нев≥дома, нелог≥чна лог≥ка. якби ¤ був ¬≥тіенштейном, то нањхав би на јндрус¤ка за те, що в≥н хитро використовуЇ оманлив≥ властивост≥ мови.

¬изначенн¤ наступного етапу його творчост≥ ¤к ≥нвективний вимагаЇ суттЇвого уточненн¤. ¬ раннього јндрус¤ка ≥нвективи також присутн≥, однак вони Ї своЇр≥дним УзабарвникомФ пафосу ≥ не несуть семантичне навантаженн¤. ¬ даному ж випадку ≥нвективний етап можна ще назвати громад¤нським, оск≥льки Уѕоверненн¤ в •алапаіосФ Ц авторове ставленн¤ до соц≥умного контексту у найповн≥шому значенн≥. —ама назва книги передбачаЇ, ¤к на мене, Їдину б≥льш-менш перспективну розмову: це туга за первинним ≥снуванн¤м людини, туга, що виникаЇ в≥д цив≥л≥зац≥йного перевантаженн¤; це бажанн¤ зв≥льнитис¤ в≥д навколишньоњ техногенноњ, сусп≥льноњ, здеірадованоњ реальност≥ шл¤хом пошуку поверненн¤ до ≥деальноњ реальност≥, надуманоњ поетом. •алапаіоськ≥ острови Ц це не лише ун≥кальна екосистема планети з р≥дк≥сними видами фауни й флори, а й м≥сце, де в≥дбулос¤, можливо, найперше окультуренн¤ людиною свого житт¤. јле х≥ба це маЇ значенн¤? ¬ажливо те, що ≤ван вигадав власний •алапаіос.

√овор¤чи про умиротворений етап, ¤кий за моњми спостереженн¤ми т≥льки розпочинаЇтьс¤, звертаю увагу саме на зм≥ни в поетичному голос≥ јндрус¤ка: б≥снуват≥сть, темп, марш, атака, постр≥л зм≥нюЇтьс¤ на певну охайн≥сть, спов≥льнен≥сть, елег≥йн≥сть, що особливо пом≥тно в ≥нтимн≥й л≥риц≥. Ќа тематичному р≥вн≥ в творчост≥ јндрус¤ка неспод≥вано виринаЇ референтн≥сть (адресн≥сть), ч≥тка й ц≥л≥сна я-св≥дом≥сть, б≥ограф≥зм, а головне Ц вмотивована (неасоц≥ативна) культуролог≥чн≥сть (активне захопленн¤ украњнським бароко, —ковородою). —падаЇ ритм, спадаЇ надривн≥сть, почутт¤ стають холодн≥шими, дом≥нуЇ сонет.

«вичайно, ц≥ м≥ркуванн¤ мають лише спогл¤дально-г≥потетичний характер ≥ не враховують критичних зауважень щодо надм≥рноњ експлуатац≥њ ≤ваном, скаж≥мо, власноњ поетичноњ технолог≥њ та прийом≥в чи штампуванн¤ окремих образ≥в. ѕод≥бн≥ недол≥ки притаманн≥ вс≥м талановитим поетам. «алишаЇтьс¤ побажати Ц продовженн¤ творчоњ еволюц≥њ.